fbpx
Історії з життя
У нас було все: шикарне житло з найсучаснішим ремонтом, дорогі автомобілі, заміський будинок, але. Все це належало батькам чоловіка. Коли син пішов в школу, я вирішила вийти на роботу. Мене теж влаштували в компанію свекра, але працювала я не кілька годин, а повний робочий день, причому за копійки

Зовсім скоро у нас з чоловіком річниця – кришталеве весілля. Ми живемо разом 15 років. Цілих 15 років! Але все частіше і частіше я cnfdk. собі питання, а чи була я хоч раз по-справжньому щаслива з ним?

Ми познайомилися, коли мені було 18 років. Я – сільська дівчина, яка приїхала в нехай невелике, але все ж місто на навчання, і він – син досить відомої в цьому місті і багатої людини. Звичайно ж, я втратила голову від його залицянь, дорогих подарунків і веселого проведення часу в великих компаніях. Через кілька місяців після нашого знайомства ми одружилися. Тоді я не розуміла, що закохалася всього лише в ідеальний образ успішного молодого парубка, який придумала сама. А може і не закохалася.

Зовсім скоро я стала помічати, що мій чоловік дуже залежить від батьків. Квартира, в якій ми жили належала їм, машина теж. До того ж виявилося, що чоловік працює у свого батька не помічником (що було б цілком логічним), а звичайним водієм. Його обов’язки полягали в тому, щоб розвозити продукти по магазинах і ресторанах батька. Чоловік йшов з дому о 8.00, а о 12.00 вже повертався назад. Я ж в цей час сиділа вдома з маленьким сином. Зарплату він отримував пристойну, але цілий день знаходився вдома і тинявся без діла. Ніяких захоплень, а найголовніше життєвих цілей у нього не було. У нас було все: шикарне житло з найсучаснішим ремонтом, дорогі автомобілі, заміський будинок, але. Все це належало батькам чоловіка.

Коли син пішов в школу, я вирішила вийти на роботу. Мене теж влаштували в компанію свекра, але працювала я не кілька годин, а повний робочий день, причому за копійки. Після робочого тижня мені хотілося розслабитися і повеселитися, але чоловік припинив водити мене куди-небудь. Він сидів удома, а я відпочивала з подругами. Скоро я стала розуміти, що чоловік зовсім не цікавиться моїм особистим життям, в усьому слухається татуся і не намагається щось змінити.

Незабаром мені набридло працювати на свекра, і я вирішила реалізуватися у власному бізнесі. Пройшла кілька курсів, взяла кредит і відкрила невеликий масажний салон. Я стала заробляти досить пристойні гроші, а чоловік так і продовжував розвозити продукти. Я стала все частіше і частіше розважатися з подругами, знайомитися з новими чоловіками, які не проти були позалицятися. Чоловік ніяк не реагував на це. Я продовжувала жити в своє задоволення, а він займався домашніми справами.

Нещодавно я в відкриту вирішили спровокувати його, отримати хоч якусь реакцію. Ми з друзями їздили відпочивати і познайомилися там ще з однією компанією чоловіків. Коли чоловік пішов спати, я залишилася веселитися з ними. Майже під ранок я повернулася в наш номер, але чоловік і на цей раз нічого мені не сказав, прикинувся, що спить.

Повернувшись додому, я вирішила з’їхати на знімну квартиру, перевірити, чи зможу я прожити одна з дитиною чи ні. Тут я живу вже третій тиждень. Чоловік приїжджає на перше моє прохання, виконує все, що я говорю, а мене це з себе виводить. З одного боку, я розумію, що такий чоловік – мрія більшості жінок, і покидати його немає сенсу, адже син залишиться без батька в повному розумінні цього слова. Але з іншого боку, мені набридла безхарактерність чоловіка і його залежність від батька. Місця собі не знаходжу. Спати спокійно не можу. Як вчинити правильно?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page