У нас із мамою давно розмова була про те, що я повинна поїхати до сестри на роботу в Чехію. Вона працює у дуже хорошому місці, зарплатні пристойна, навіть для чехів, тож ми просто очікували, коли звільниться місце і я туди поїду. в нас з мамою була чітка домовленість – я їду працювати. а вона залишається з моїм сином. І що? Місяця не пройшло. як мама тедефонує просить повернутись терміново. А причина? Сміх і годі.
Я розлучилась майже два роки тому. Нині виховую одна трирічну донечку. Чоловік спочатку аліменти ще платив, а потім зник безвісти. Не фігурально, а справді і досі знайти не можуть. Тож я залишилась без фінансової підтримки. Але ж дитина росте, одяг потрібний. за садок оплатити. та й їсти ми обоє хочемо.
У нас в селі з роботою не дуже, тож я у містечко, що поруч подалась. Проте, винаймати квартиру і жити у містечку на свою зарплату я то могла, а от на те. аби забрати до себе дитину, чи хоча б забезпечити її і мови не було. Тож ми з мамою вирішили, що я подамся в Чехію до сестри. Вона там проживає давно і має дуже хорошу роботу. Пообіцяла, щойно звільниться місце візьме і мене до себе.
Я вже місяць у Чехії працюю, донька з мамою в селі. А вчора мама телефонує і заявляє. що я повинна додому повернутись. Мовляв донька моя занедужала і вона не знає, що робити.
Я їй усе детально описала, що і як робити. але вона і слухати не стала. заявила, що я от прямо повинна повернутись і край.
Уже й сестра з нею балакала, але моя мама ніби заведена одне і те ж повторює. Говорить. що краще сама поїду на роботу, а дитина повинна з мамою бути.
От як з нею розмовляти, як пояснити, що вона не права?
28,12,2022
Головне фото ілюстративне.
