У наше невеличке селище що на Полтавщині приїхало дуже багато людей з лютого минулого року. В основному це жінки із дітьми, але серед них є і чоловік з трьома малими хлопчаками. Микола – вдівець і сам ростить діток. Нещодавно він запропонував мені вийти за нього я на сьомому небу від щастя, але несподівано категорично проти виступила мама моя. А причина просто смішна.
Микола оселився у старій хаті, що поруч із нашою пусткою років із п’ятнадцять стояла. Там були і меблі і штори на вікнах, але ж не жив ніхто довго, то й подвір’я заросло і у домі роботі повно було. Ми з мамою до себе їх на перший час забрали і допомагали чим могли, аби хоч трішки побут у них там налагодити.
Те що Микола добрий господар було видно одразу, бо узявся до роботи завзято і все у нього в руках так і горіло. Подвір’я розчистив, дім до ладу привів, ще й город засадив. я йому допомагала шпалери поклеїти ну і так, коли їсти приготую, коли з дітьми побуду. Так ми з ним і зійшлись, ніби як зустрічатись почали, хоча які там “зустрічатись”, він мені одразу пропозицію зробив.
На жаль, стати мамою для своїх дітей я ніколи не зможу, але саме це дає мені життєві сили. У мене є відчуття, що саме цим дітям я маю віддати свою любов і материнське тепло.
Але несподівано моя мама виступила категорично проти того, щоб я залишалася жити з Миколою та виховувала чужих дітей. Вона вважає, що світ великий, а я молода і ще матиму власну сім’ю. За її словами мені не варто своє життя і здоров’я класти на добробут чужої сім’ї. Я звичайно розумію, що вона вірить у краще до останнього, але сама не уявляє навіть про що йдеться.
Маму мою ніби підмінили, я її сама не впізнаю. скільки раз вона говорила усяко Миколі, скільки раз казала, аби ноги його не було поруч із нашим домом. Мені ж вона заявила, що я повинна обирати: чи вона, чи та сім’я.
Прошу дуже вашої поради, як мені бути? Микола і його сини для мене стали рідними і своїми, я вже й не уявляю, як я жила, чи й житиму без них.
Проте, я чітко усвідомлюю. що стосунки із ним поставлять хрест на нашому із мамою спілкуванні. Як мені бути?
05,03,2023
Головна картинка ілюстративна.
Популярні статті
- Мій чоловік любив гроші моєї родини, на які дуже надіявся, не відаючи, що мій тато буде настільки категоричним.
- Я не кохав своєї дружини, коли одружувався з нею. Звичайно, мені хотілося в свої сорок років мати біля себе жінку, яку я буду обожнювати, любити та піклуватися про неї. Але такої не було, не зустрічалося на моєму шляху
- Нещодавно я застала свого сина на вулиці в обіймах якоїсь панянки, він подарував їй букет квітів, а ще ніжно ніжно тулив до себе. Я одразу зрозуміла, що то не просто знайома. Син не бачив мене, але ж тепер я все знаю
- Коли я зрозуміла нарешті що саме мені намагаються донести, то просто застрибала від щастя по кімнаті. Квартира. Власна квартира у столиці, двокімнатна.. Люди добрі, хіба ж таке буває. щоб от так ні з того ні з сього. Знала б я чим для моєї сім’ї скінчиться усе, ніколи б не погодилась успадкувати її
- Приїхала я вчергове до доньки на гостину, заходжу в дім, і від здивування слова мовити не можу. Донька посміхається, запитує. чи подобається мені обновка, розповідає де шукали, скільки зусиль коштувало, аби доставити і змонтувати, а у мене у скронях прямо дзвони гудуть. думала одразу з порогу розвернутись і їхати додому, але того разу змовчала все ж