fbpx

У призначений день прибула ця Маша, але не одна, а зі своїм чоловіком Павлом. Взагалі-то, ми так не домовлялися. Все-таки потрібно попереджати, що приїдете дві людини а не одна. Але це виявився тільки початок сюрпризів. Далі пішло ще краще

Коли я свого купила квартиру і переїхала жити до столиці, то почалася з навала численної рідні і просто знайомих, які захотіли у мене погостювати і місто подивитися.

Я знаю, багатьох хто впевнений, що коли людина переїжджає в столицю, то стає зарозумілою і черствою. Відмовляє в гостинності, не пускає рідню зупинитися погостювати в своїй квартирі.

Так було і в моєму випадку. Про мене згадали всі: і дівчинка, з якою ми разом ходили в один дитячий садок і відтоді не бачились , і троюрідна бабуся маминого третього чоловіка.

Я не живу за принципом:

— Заходите в мій дім, мої двері відкриті.

Тому кожному хто просив у мене погостювати давала адресу найближчого хостелу, або готелю. Багато почула про себе цікавого, але якийсь час було тихо.

Одного разу зателефонувала моя мама і попросила на днів п’ять прийняти нашу далеку родичку, жінку років 25, якій потрібно на співбесіду – планує переїхати до столиці.

Виявляється, її мама наполегливо дзвонила моїй мамі і просила, щоб вона домовилася зі мною. Мама моя людина м’яка, тому стала апелювати до мене це зробити. Вирішила не засмучувати маму і погодилася.

У призначений день прибула ця Маша, але не одна, а зі своїм чоловіком Павлом. Взагалі-то, ми так не домовлялися. Все-таки потрібно попереджати, що приїдете дві людини а не одна.

Зустріла їх добре. Поселила в комфортних умовах. Через годину в вбиральні на підлозі біля з’явився товстий пошарпаний журнал з кросвордами. Це Павло поклав. Ну, не може він там сидіти і робити свої справи без тренування сірої речовини.

Все б нічого, але ввечері я виявила цей журнал на столі, за яким ми збиралися вечеряти. Мене аж підкинуло злегка:

— Павло, навіщо ти на стіл поклав? Він же у вбиральні на підлозі лежав?.

На що Маша невдоволено сказала:

— Ой, да ладно тобі. Що такого?

Що такого? Антисанітарія цілковита.

Наступного дня Маша вирішила приготувати вечерю. Тому що Павло звик до її їжі. Витягла м’ясо, горох ще щось. Взяла обробну дошку, на якій я ріжу хліб і сир, кинула на неї шматок сирого м’яса і ножем для різання хліба стала його розбирати.

Я попросила її взяти спеціальну дошку і ніж для м’яса, тому що повинні бути різні дошки. М’ясо – сирий продукт, який вимагає теплової обробки. У відповідь знову незадоволена гримаса:

— Чого ти так ускладнюєш все. Не дивно, що ти досі одна. Хто тебе витримає?

Зрештою, повна раковина брудного посуду, на підлозі шматки їжі. Це Маша так готує. Взяла і демонстративно витерла руки після оброблення м’яса рушником для чистого посуду. Хоча поруч висить рушник для рук, і вона це знає.

Сіли вони з Павлом вечеряти, їдять-сміються. А раковина – повна через край з брудним посудом. Як так можна вечеряти?

У перший день Павло поставив поруч з диваном пакет дволітрового соку, відкритого. Сік стояв там всі п’ять днів. Взагалі-то, він повинен зберігатися в холодильнику і повинен бути використаний протягом двох діб (написано на пакеті).

Чоловік його зачепив ногою і сік пролився на підлогу, тому що кришка валялась поруч. Мій турецький килим тепер з плямою від соку. За хімчистку вони платити відмовились:

— Я ганчіркою промокну і все.

Увечері у них були сеанси лоскотання. Маша реготала, а Павло бігав за нею по всій квартирі і лоскотав. Це тривало по годині. Сусіди дзвонять жаліються,  зрештою одна дуже вже голосна пані їх заспокоїла.

З співбесідою у них не склалося. Роботодавець не зацікавився кандидатурою.

Маша ввечері сидить і журиться:

— Так шкода. От якби взяли тебе на роботу, то і зупинитися було б де, поки не вирішимо квартирне питання. Не витрачали б гроші на готель.

Це вона про мою квартиру.

Після того, як вони поїхали. Мені подзвонила мама. Виявляється я для всіх завдяки тій Маші негостинна зовсім. Дорікала, моралізувала і навіть, обмежувала їх у всьому.

Правильно кажуть, не роби добра, не отримаєш “подяки”.

Одне добре: до мене тепер ніхто й не їде. Так уже вони мене описали, що дзвінки з проханням зупинитись на день-тиждень припинились зовсім.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page