Останнім часом мій чоловік поводить себе зовсім не нормально. Я навіть сказала б, не як доросла людина. Адже доросла людина розуміє наслідки всіх своїх дій.
Справа ось у чому. У шлюбі з чоловіком ми вже п’ять років. Є у нас син, йому чотири роки. Свого житла немає, і я взагалі не знаю, коли воно буде. Обидва працюємо, але грошей ледве вистачає на те, щоб жити та утримувати дитину. Живемо у свекрухи, щоб не винаймати житло за божевільні гроші. Тож я взагалі не знаю, як би ми виживали.
І ось останнім часом чоловік все частіше говорить про ще одну дитину. Справа в тому, що у всіх дітей більше одного, ось і він хоче двоє, щоб було. Я йому пояснюю, що для того, щоб мати ще одного, треба більше грошей заробляти, влаштовуватися йому на іншу роботу.
А він мені каже, що й так протягнемо, мати допоможе. Свекруха підспівує чоловіку у неї узагалі своє розуміння: “Буде дитинка, буде й на дитинку”. Хоч вона точно нічим допомогти не зможе, сама ледве пересувається по дому і ми їй ще докуповуємо те що спеціаліст приписує, бо її пенсії не вистачає зовсім.
І от вони удвох напосідають не на жарт. От тисячу доводів порожніх мені говорять, але зрозуміти того, що ми й так ледь кінці з кінцями зводимо ніхто з них не хоче. Ледь до розлучення не доходить, зі мною ніхто балакати не бажає, ще й дитину вчать просити у мами братика чи сестричку.
От як пояснити їм обом, що розумні дорослі люди повинні все зважити і йти на такі кроки з розумінням і підготовленими, а не “якось воно буде”.
Головна картинка – intermarium.news.
