Дочка вже живе своєю сім’єю, але не перестає вставляти палки в колеса мого другого шлюбу. Каже, що у мене з сім’ї тільки вона і внучка, а чоловік, з яким я вже вісім років, це тимчасово, він мені не потрібен і тільки заважає нашому спілкуванню. Хоча найбільше нашому спілкуванню заважає вона сама.
З батьком Тамари ми розлучилися відразу після її появи. Перший чоловік був той ще ходок, до того моменту від нього чекали дітей ще дві жінки, а я не хотіла бути однією з. У свідоцтві про народження дочки він був записаний, але як з’їхав від нас, так більше і не з’являвся зовсім.
Ростила я Тому сама. З моєю мамою у мене стосунки після розлучення розладналися остаточно. Вона вважала, що це не чувано, ростити дитину без чоловіка. Сама вона успішно провела у засвіти трьох чоловіків, кожен з який був кращим за попереднього. Але вона ніколи від них не йшла, ніж неймовірно пишалася.
Напевно, я сама винна, що розбалували дочку своєю увагою, але я намагалася компенсувати їй відсутність батька. Тоді мені здавалося, що це правильно. Про якесь особисте життя тоді навіть не думалось, не було коли. Працювала я в чисто жіночому колективі, а на походи в кіно чи на танці не вистачало часу.
Проблем з вихованням дитини у мене не було. Тамара росла слухняною активною дівчинкою, у нас з нею були близькі стосунки завжди, від мене таємниць у неї не було, і я їй розповідала майже все. Коли вона стала трохи старшою і ходила вже в старшу школу, я подумувала про своє особисте життя, але наслухалася всілякого від подруг і закрила цю тему для себе, не хотіла руйнувати налагоджене життя.
Дочка закінчила школу, пішла навчатись, а я залишилася одна. Було дуже дивно, незвично. Утворилося занадто багато вільного часу, який я не знала, куди подіти. Сидіти перед телевізором було нудно, кожен день ходити по подругам не будеш, тому я вирішила культурно освічуватися. Дочка театрів не дуже жалувала, тому туди ми майже не ходили, а я ось завжди їх любила.
На одній з вистав у сусідом мені дістався Максим, чоловік був трохи старшим від мене, дуже привабливий. Розмова зав’язалася з програмки, він запитав, чи є вона у мене, а я відповіла, що вважаю її марною тратою грошей. Потім разом провели антракт, після вистави ще прогулялися у театру і обмінялися телефонами.
Я не розраховувала, що з цього щось вийде, навіть не чекала його дзвінка, але він пролунав. Ми стали зустрічатися часто, був довгий період залицянь. Дочці про це я не розповідала, бо не вважала чимось серйозним. До того ж зазвичай розповідала вона, її студентське життя вирувало.
Через рік, коли Максим зробив мені пропозицію, я все-таки вирішила розповісти доньці і запитати поради, тому що сама була в замішанні. Такої реакції від Тамари я не очікувала, вона говорила, що я ні в якому разі не повинна приймати пропозицію, тому що у мене не той вік щоб про таке думати.
Мені довелося трохи заспокоїти дочку. Тамара мала приїхати на свята, я хотіла її познайомити з Максимом, щоб зняти зайві запитання. Але зустріч вилилася в некрасиву історію. Дочка сприйняла чоловіка дуже прохолодно, а потім заявила, що у неї пропали золоті сережки. Я одразу зрозуміла до чого це.
Ми з Максимом вже розписалися, дочка сама вийшла заміж і має дитину, але все одно вона намагається довести, що мій шлюб помилка.
І дочка, і внучку я люблю, але я вже не можу вислуховувати її. Хочеться, щоб на сімейних святах панував затишок і тепла атмосфера, а не постійне невдоволення моєї дитини. Я вже помічаю, що не хочу зайвий раз з дочкою спілкуватися, щоб не псувати собі настрій. Розумію, що це неправильно, але вдіяти з собою нічого не можу.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
