Я живу з батьками, доучуюсь в університеті, а брат уже одружився, має двох дітей, живе окремо, але продовжує доставляти мені незручності. Як в дитинстві не знаходили спільної мови, так і не змінилося нічого, крім масштабів.
Позиція брата по життю така, що йому всі повинні і зобов’язані. Він ніколи ні в чому не винен, або воно само, або підступи не чистої сили. Я зі своїм загостреним почуттям справедливості цього просто не можу зрозуміти.
Коли він з’їхав, я чечітку від радості танцювала. Ніхто не буде брати мої навушники, їсти мої шоколадки і перекладати на мене свої косяки. Два щасливих роки я прожила спокійно, потім брат з дружиною привели на світ дітей. У нього з’явилася відразу двійня і мій спокій попрощався зі мною до кращих часів.
Дітей на наших батьків став залишати приблизно з їх півроку. При кожному зручному випадку два репетуна опинялись у нас вдома. Я тоді ще вчилася в школі і від теми дітей була далека, але батьки теж не залізні, хочеш-не хочеш, а доводилося допомагати.
Зараз племінники вже цілком дорослі, їм буде сім років. Вік, коли діти повинні розуміти, що значить “не можна”, але брат з дружиною самі живуть за дивними правилами і дітей напружують всяким там вихованням. Племінники дуже нагадують брата в дитинстві, майже копії.
Позавчора їх черговий раз привели в гості, а самі брат з дружиною кудись поїхали відпочивати. В мою кімнату племінникам суворо заборонено заходити, їм про це говорилося не раз і не два. Коли я в квартирі, вони не заходять. Але позавчора вдома мене не було, я була у подруги, прийшла ввечері, коли дітей вже забрали.
Те, що ноут розбитий, я помітила вранці, коли відкрила його і включила. По монітору йшла брижі, він дивно гудів, виявилася тріщина і на корпусі. Явно ноут упав. Мої підозри підтвердили в сервісі. Ноутбук полетів з висоти. Я навіть знала, хто це зробив.
Зателефонувала брату і все розповіла, мама підтвердила, що так воно і було. Коли брат вичерпав всі відмазки, то взагалі заявив, що речі потрібно прибирати подалі, якщо не хочу, щоб їх чіпали. Сказав, що залишив їх під наглядом батьків, тобто у той момент за них відповідальна була моя мама. А якщо так, то саме вона і повинна зі мною розмовляти, а не він.
Я просто отетеріла. Такого я не очікувала навіть від нього. Переказала його слова мамі а вона лиш гірко посміхнулась.
Вчора у нас був концерт по заявкам: брат дітей привіз. Потрібно було бачити його обличчя, коли мама сказала, що не може за ними наглядати, адже йде на підробіток, аби повернути вартість ноутбука. Чесно, я від мами такого і не очікувала навіть, думала вона як завжди все простить. Брат пішов і пообіцяв не повертатись ніколи, якщо тут до нього таке ставлення.
Мама всю ніч не спала. Ходила по квартирі і плакала, переймалась через свій вчинок. А я вважаю, що все вона зробила вірно і саме вчасно. Забудь про його слова зараз, так він і надалі так поводитиметься. Хіба я не права?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
