Уже й не знаю, що робити з молодшою сестрою, вірніше з її ставленням до нашої мами. Хоча наша мама — це найдобріша і найчутливіша людина по всьому світу. Якщо комусь потрібна допомога, вона все кидає і мчить по першому поклику. А сестра лише цим користується.
Кілька років тому тата не стало. Мама ні з ким не хотіла будувати стосунки, адже не розуміла, як це впустити у своє життя іншого чоловіка.
Коли ми з сестрою закінчили школу, поїхали вчитися. Я влаштувалася в районному центрі, а сестра подалася до столиці. Після отримання диплому я повернулася до рідного містечка і вийшла заміж. Сестра ж рідко навідувалася, адже їздити туди-сюди їй не хотілося.
Ми з чоловіком жили по сусідству з мамою. Про дітей поки що навіть не думали, адже треба було вирішити житлове питання для початку. А ось сестра моя повідомила, що при надії практично одразу після весілля. Я була рада за неї, але розуміла, що це не на часі. Мама просто світилася від щастя, адже давно хотіла онуків.
Щойно з’явилась племінниця, мама одразу переїхала до сестри, щоб їй допомагати. Їхала туди з чудовим настроєм, а повернулася виморена і засмучена. Виявляється, не дуже добре живе сестра з чоловіком. Непорозуміння у них постійно, не можуть ужитися, незважаючи на спільну маленьку дитину.
Ніяково мамі там було, от і вирішила повернутися додому. Вона була впевнена, що довго сестра у шлюбі жити точно не буде. Я її заспокоювала і говорила, що все налагодиться. Все-таки вони мають новий життєвий етап — батьками стали!
Проте, мама була права. Через три роки сестра розлучилася з чоловіком і повернулася жити до мами. Звичайно, мама її прийняла. У цьому нічого дивного. Тим паче, з дитиною на руках.
Оскільки колишній чоловік платив хороші аліменти, незабаром сестра змогла собі винайняти окреме житло та влаштувала доньку у приватний дитячий садок. І начебто все було нормально доти, поки племінниця не пішла до школи, а сестра не вирішила влаштовувати своє життя. У неї навіть чоловік з’явився.
Все частіше моя сестра залишала на маму свою доньку. Племінниця росла розумна та спокійна, тому з нею не було жодних негараздів. Проте сестра замість подяки сестра моя почала під себе облаштовувати мамин побут.
Справжню бурю здійняла, коли дізналась, що мама завела собі песика. Для моєї сестри виявилось неприйнятним присутність у домі і собаки і дитини. Вона заявила, що в домі цуценяти не повинно бути і край.
Моя мама спокою не має. Вона встигла прив’язатись до Кнопки (так песика назвала), він і справді мега миле створіння. Але сестра буквально щогодини телефонує і спокою їй не дає.
Розмовляти з сестрою і щось їй пояснювати я пробувала. але ж то намарне. Як допомогти матері, я реально не знаю. Не втручатися у цю ситуацію я не можу, адже мама бере все близько до душі і вже кілька разів швидку викликали.
Та й племінниця масла підливає. Телефонує бабусі і в гості проситься, а сестра тут же голосно заявляє, що до бабусі не пустить.
От як бути, як маму мою захистити і припинити усе це.
11,12,2022
Головна картинка ілюстративна pexels.
