– Я кохана твого чоловіка і хочу давно з тобою поговорити, бо Саша тягне і тягне, а я вже не маю сили це терпіти. Відступи і їдь у своє село!
Я закліпала очима від несподіванки. От тобі і спокійний вечір з какао і еклерами.
– А як же діти, – спитала її я.
– Діти він буде забезпечувати, зрозумій, ти вже своє пожила і пора дати шлях мені.
– Ага, але ти в курсі, що майно ділиться порівну між чоловіком і дружиною, а якщо є діти, то навіть тут мають бути враховані їхні інтереси. Тобто, квартира і більша частина майна дістанеться не Саші.
– Ми ще це побачимо! Добрий адвокат робить чудеса.
– Адвокат може й робить, але на адвоката є інший адвокат, тому змирися з тим, що будеш жити на орендованій квартирі, як і живеш, тільки ти тепер живеш у гарній, яку Саша оплачує, бо має гроші, а тепер гроші будуть йти ще на аліменти, тому тобі доведеться переїхати.
– Я люблю свою квартиру і свій район!
– Ну, Сашу теж колись любила дружина…
– Тоді ми заберемо дітей і будемо жити в квартирі!
– Це навіть краще, але ти маєш пам’ятати, хто що з дітей їсть, бо вони потім можуть захвецяти все ліжко, у Кості два гуртки на тиждень, а у Софії три в різних частинах міста. Костя спить з включеним нічником, має часті отити, Софія не любить молоко, кожного дня у неї має бути інше плаття в садок, бо інакше вона нікуди не піде…
– Стоп! Я подумаю.
– Ти подумай, бо як у тебе ще буде своя дитина, то ти собі уявляєш, що це буде? Але я не про це взагалі. Ти наче гарна дівчина, що ти в Саші знайшла? І якщо він не хоче поривати з жінкою, то чи так він тебе любить? А якщо дітей залишить, то яка частина з його заробітку піде на твою дитину? Ти готова економити, готувати йому їсти і вислуховувати, що ти все робиш в домі не так?
– Я з ним готова на все!
– Сумніваюся, що ти готова на манікюр раз в пів року і макарони з сосисками п’ять разів на тиждень. То що з тобою, що ти собі вільного чоловіка не можеш знайти?
– Я його люблю!
– Ну, це проходить. Тому краще в даному випадку оминути всі вище описані мною неприємності, щоб жити в мир і щасті з чоловіком без ось усього цього.
Панночка вилетіла з квартири, а я сіла і задумалася. Я в цьому домі новенька, тому не знаю всіх сусідів і не знаю, до дружини якого Саші прибігала ця жінка. Насправді я одинока і у мене кіт, дітей я нафантазувала, бо такі жінки знати не хочуть ніяких дітей, окрім себе і свого інтересу.
Та й цей Саша теж добрий, думає, що для нього це нічого серйозного, а жінка вже діє і планує білу фату і двійко дітей.
Думаю про те чи заслуговує дружина цього Саші такого ставлення і чи вона перебуває у невіданні чи просто мириться з усім заради дітей? Хоча, це не мої проблеми, все і навіть більше я для неї зробила, а вона вже вирішить чи зможе й далі так жити чи ні.
Та це вже таке, я б цю панночку одразу з хати випровадила і вказала на помилку, але вона сама напросилася, коли взута полетіла до кімнати. Терпіти такого не можу і вона ще малим відбулася. Треба було придумати, що у Саші якийсь “букет”, хай би побігала пошукала. Я це припасу на наступний раз, коли вона знову спробує взута по помитому!
Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
