Сьогоднішній день став повною несподіванкою. Мені подзвонили з Києва і повідомили, що тітка по батькові, з якою я не бачилася з дитинства, заповіла мені двокімнатну квартиру!
В нашій сімейній історії, як це часто буває, не все гладко. Мама старша від батька на 8 років, тому свекруха (моя бабуся) незлюбила невістку раз і назавжди. Однак батько виявився принциповим в своєму виборі. Спочатку намагався загладити гострі кути між двома улюбленими жінками, а потім здався і перестав спілкуватися з матір’ю.
Сестра батька залишилася на боці матері і теж перестала підтримувати стосунки. Вони побачилися лише на поминках за матір’ю, на той час мені було 10 років.
За долею тітки я не стежила. Знала лише, що вона вийшла заміж і поїхала в столицю.
Близько 5 років тому, вже після того, як не стало батька, тітка написала мені у “Фейсбуці”. Вона давно вдовує, дітей не було у них, жила в Києві і почувалася дуже самотньо. Вона писала і моїм сестрам, але ті їй не відповіли. Я ж почала писати, час від часу почали зідзвонюватися. Тітка була непоганою людиною, просто колись чинила на догоду матері.
Кілька років назад здоров’я у тітки стало погіршуватися. Вона скаржилася, що їй дуже важко одній. Я не могла перевезти її до себе, живу в умовах обмеженого простору. Запропонувала найняти помічницю, щоб приходила кілька разів на тиждень, трохи прибирала і ходила за продуктами. Домовилися з дівчинкою-студенткою, яка приїхала в Київ вчитися з нашого міста. Я їй платили дві тисячі гривень на місяць.
Нещодавно тітки не стало. Я думала, квартира дістанеться родичам її покійного чоловіка. Однак, як виявилося, квартира завжди була оформлена тільки на мою тітку. Чому так, не знаю. Мабуть, були на те причини. А щоб не виникло ніяких непорозумінь, тітка написала заповіт, в якому я вказана єдиною спадкоємицею.
Просто по-людськи поставилася до літньої жінки, а вона так мені віддячила!
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.net.ua заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
