Нове штормове попередження оголосили по Україні.
Про сніг і заметіль застерігають і синоптики, і рятувальники. Приніс їх циклон з Балкан, який в найближчу добу накриє півкраїни, пише “Сегодня“.
Як і обіцяли синоптики – Дніпро знову рясно засипало снігом. Він почався опівночі і йшов до самого ранку. Випало майже 10 сантиметрів снігу. Це врятувало жителів міста від суцільної ожеледиці, адже напередодні ввечері пройшов крижаний дощ.
Під натиском снігу обвалився дах підземного переходу на Запорізькому шосе поблизу вулиці Космічної. Рятувальники і пожежники розчистили конструкції. Нікого з перехожих не зачепило. Уламки розібрали і винесли.
На цей раз транспортного колапсу немає. На маршрути вийшли майже всі мікроавтобуси, відновили роботу тролейбуси. Але до сих пір стоять через засніжені колії трамваї. Пересуватися по місту по тротуарах досі важко, люди йдуть, в основному, по дорогах. Але і тротуари двірники намагаються розчищати і посипати.
Заметіль і ожеледь очікуються також у Вінницькій, Кіровоградській, Одеській та Миколаївській областях. Втім, як повідомляють місцеві кореспонденти “Сегодня” – там поки спокійно. У Карпатах через високу вологість зберігається третій рівень лавинної небезпеки.
Синоптик Укргідрометцентру Роман Банах про погоду на середу: “Помірний сніг чекаємо на лівобережжі, а до кінця доби, цей циклон ослабне і покине територію України. В подальшому істотних опадів не очікуємо наступні дві доби, і температура при цьому залишатиметься низькою”.
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся