fbpx

Вадим повернувся в сім’ю, покинувши мене. Сказав, що вдома він знайшов шерсть в ганчірці і йому сказали, що це було зроблено, щоб зруйнувати сім’ю і всі ці роки він був сам не свій, тому й зважився на дитину на стороні (на дитину зі мною)

На чужому нещасті щастя не побудуєш, думала я, коли полюбила одруженого чоловіка.

Коли ми познайомилися він не жив з сім’єю вже пів року і начебто навіть не збирався туди повертатися. Все було ідеально: зустрічі, море квітів, я твердила: “Так, як ти, до мене ще ніхто не ставився”. Я не хотіла заміж, я там вже була і мені хотілося просто мати чоловіче плече поруч без жодних цих печаток у паспорті.

Ми пробули разом 3 роки, він хотів дітей, я подарувала йому чудового сина. І все б нічого, АЛЕ я дізналася, що не тільки я носила від нього маля, його дружина з якою він не жив, але зустрічі як виявилося тривали… теж була при надії і різниця з моєю дитиною всього лише місяць. Новина просто ошелешила, але я змирилася і навчилася жити з цією інформацією, я продовжувала його кохати.

Минуло небагато часу, і він повернувся в сім’ю, покинувши мене. Сказав, що вдома він знайшов шерсть в ганчірці і йому сказали, що це було зроблено, щоб зруйнувати сім’ю і всі ці роки він був сам не свій, тому й зважився на дитину на стороні (на дитину зі мною), а так він кохає дружину. І зараз, коли це зрозумів, то просто повернувся додому, залишивши мене і 2-х річну дитину. А було так багато красивих фраз “Я вас не покину”.

Зараз він щасливий з дружиною і дитиною і квартирою в кредит. Чаклунство? Реально був сам не свій, тому пішов наліво? Був не в собі, тому кидався красивими словами і вішав лапшу на вуха, що не покине, не образить і не зрадить? Здається, чоловіки забули, як це бути чоловіками.

Я нічого не просила, живу в достатку, від нього потрібно було бути просто чоловіком поруч. Розповівши всю цю свою “правду” ще запитав, чи я не чаклуюю. Йому хтось сказав, що він не може покинути мене, тому що я його “тримаю невидимими силами”. Він сказав, що вже рік хоче мені це сказати, а я…

Я бачила, що він віддаляється, але не розуміла в чому причина. Рік сліз. Говорив, що любить, але ми не ночували разом і не проводили вихідні. Він рік знав, що не буде зі мною і просто за інерцією продовжував тримати мене поруч з собою. “Це був не я. Вибач “його остання фраза”.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

You cannot copy content of this page