Приходить після роботи Василь Петрович додому, а “поїсти нічого”. Відкриває холодильник і невдоволення: “борщ в каструлі, який потрібно ще розігрівати, котлети теж холодні, салат, який потрібно ще з майонезом змішати, буженина. Зовсім нічого їсти. Ну да нехай, доведеться буженинку поїсти, не голодувати ж. Зовсім Маруся про мене не думає, нічого не хоче робити по дому. І знову пішла на другу роботу, аби вдома нічого не робити. І що толку від її роботи, все одно її грошей не видно, вічно без грошей!”.
“Від безвиході” Василь Петрович навернув домашньої буженини (її можна їсти не розігріваючи), яку приготувала Марія Степанівна, запив компотом, який теж зварила Марія Степанівна і наївшись, оглянув стіл господарським поглядом. А на столі крихти від хліба і буженини, краплі розлитого компоту. Ну і що, що це він сам насвинячив, поки їв, він все одно бубонів, що на столі свинарник і незадоволений ліг на диван.
“Нічого не робить” – подумав Василь Петрович, позіхнув і заснув.
Поки він спав, прийшла і Марія Степанівна. По дорозі додому вона накупила продуктів. Василь Петрович грошей на продукти їй ніколи не давав, він збирав їх, а потім витрачав на великі покупки. А потім говорив всім, що тільки він думає про благополуччя сім’ї і тільки на ньому все тримається. А так як всі дрібні покупки і оплати лягли на плечі Марії Степанівни, то її грошей не було видно. То продукти, то одяг, то комунальні платежі, то гостинці онукам. І залишається у неї зовсім трішки від зарплати, яку вона відкладала на чорний день.
Зайшовши в квартиру, вона поставила його черевики, які валялися посеред коридору, на полицю, потім повісила його куртку на вішалку, яка лежала на тумбочці. Прибрала недоїдену буженину в холодильник, витерла крихти і розлитий компот зі столу. Протерла підлоги на кухні, які також були в краплях компоту. Розігріла борщ і котлети, змішала салат з майонезом і пішла будити свого Василька, щоб нормально повечеряв.
Нормально повечерявши, Василь Петрович почав вичитувати дружину за те, що вона нічого не робить по дому – їсти нічого, ходить на роботу, а грошей не видно, кругом безлад, крихти на столі, а він, наймит нещасний, якого вона використовує в своїх корисливих цілях. Побубнів трохи, він знову ліг на диван, тому що почався його улюблений серіал. І за таким сценарієм минали майже всі дні. А Марія Степанівна вже давно перестала його слухати. Нехай бубонить і скупитися, все одно для сім’ї старається. Як може.
А тут якось Марія Степанівна потрапила у стаціонар. У перші дні Василь Петрович доїв все, що було наготовлено. А нового ніхто не приготував. І ось приходить Василь Петрович додому після роботи, а поїсти дійсно нічого. Ні холодного борщу, ні холодних котлет. Та й продукти потрібно купувати. Стіл весь в крихтах і залишках засохлої їжі, в раковині гора посуду, на підлозі липкі краплі. Не квартира, а свинарник якийсь. Подзвонив синові з невісткою і вилаяв їх за те, що живе в бруді і без їжі. А син з невісткою живуть в Іспанії, не можуть поки приїхати. Син і нагадав йому його ж слова, що ніхто нічого не робить, ось хай і робить тепер сам. Потім дружині дорікнув, яка лежить в лікарні, що вдома бруд і немає їжі. А вона йому на це сказала:
– Ну тепер ти бачиш мою роботу? Я прибирала, готувала, прала, а ти не помічав моєї роботи. Ти приходив в чистий дім, який я прибирала, поки ти спав. Ти їв їжу, приготовлену мною з продуктів, які я купувала. Ти одягав чистий і випрасуваний одягу. Я дбала про тебе, але ти цього ніколи не помічав. Ти тільки бачив свою роботу і вважав, що тебе всі використовують.
Марія Степанівна пролежала в лікарні ще два тижні, а коли приїхала додому, то була здивована чистотою і порядком в квартирі. Василю Петровичу набридло жити в брудній квартирі і він потихеньку почав наводити порядок. Він купував продукти і дуже обурювався високими цінами. Йому довелося готувати не тільки собі самому, але і готував бульйони своїй дружині.
Тільки роблячи самостійно непомітну роботу по дому, він зрозумів, що його Марічка трудівниця і найдобріша на світі людина. І він тоді дуже перелякався, що раптом коли-небудь його дружини не стане і про нього вже ніхто так не буде піклуватися. Час, поки Марія Степанівна лежала в лікарні, змінив його світогляд. Він уже не говорив їй, що вона нічого не робить і грошей її не видно. Ну якщо тільки іноді бубонить. Для порядку, він адже господар.
Автор: YA Lider.
Фото ілюстративне.
