— Василю, поясни, бо я геть заплуталась, – кличе Оксана чоловіка, – Ти глава нашої сім’ї. чи так, подивитись прийшов? У твоїх батьків квартира в оренду здається а ми по знімним кутка шукаємо. А запитати, що сил не вистачає. Чи так і будеш за чуже платити, доки твоя мама грошики заробляє?
Мені двадцять шість років і я заміжня вже три роки. У мене хороший чоловік і батьки у мого чоловіка не погані люди. Скажімо так, заміж я вийшла вдало. Перший час ми жили з моїми предками, потім переїхали жити до батьків чоловіка. Справа в тому, що я втомилася від повчань своєї мами і просто втекла від її опіки. Але, як і всім молодим сім’ям, нам хотілося самостійності, тому ми переїхали на знімну квартиру.
Я і чоловік працюємо і з легкістю можемо оплатити орендоване житло. Але справа в тому, що у батьків мого чоловіка є ще одна квартира. І в ній живуть квартиранти. Я давно натякаю чоловікові, що нерозумно платити гроші чужій людині, якщо можна жити в своїй квартирі. Він якось відмахується і не хоче розмовляти на цю тему. Безпосередньо поговорити зі свекрухою і свекром я соромлюся. У нас непогані відносини, я їх дуже поважаю і не хочу ризикувати зіпсувати їх. А раптом вони відмовлять? Просто якби розмову почав син, я думаю було б простіше. Причому я не наполягаю, щоб ми жили там безкоштовно. Ну, який сенс платити гроші чужій людині, якщо ці ж гроші можна віддавати своїм близьким?
Мене постійно цікавить питання: чому батьки мого чоловіка самі не пропонують нам оселитися в їх другій квартирі? Я вже не знаю, як мені ще натякати свекрусі. Я неодноразово говорила, що мрію про свої квадратні метри, і що так шкода віддавати гроші за наймане житло. Ось якби чоловік хоча б пояснив, чому він сам не хоче поговорити з ними, я б розуміла, як мені правильно побудувати розмову. А так навіть і не знаю, як першій почати.
Я просто думаю, що і батькам було б спокійніше, якби в їхній квартирі жили ми, а не чужі люди. Ми ж не відмовляємося платити. Просто знайти однокімнатну квартиру було важко, і ми орендували двокімнатну. Але платити за неї доводиться набагато більше, ніж платять квартиранти батькам. Тому для нас це був би вигідний варіант. Тим більше район дуже зручний. Я ось думаю, а може, батькам просто незручно брати з нас гроші, але дохід вони не хочуть втратити? Так ми ж обидва працюємо, і якщо у нас вистачає грошей на велику квартиру, то і на меншу вистачить точно. У мого чоловіка немає рідних братів або сестер і ділити майно ніхто ні з ким не збирається.
Чому ж чоловік не хоче підняти цю тему? У моїх батьків зайвої житлоплощі точно немає. Самі живуть у двокімнатній квартирі з моїм молодшим братом. От якби була, я б зі своїми батьками не побоялася поговорити.
Просто я переконана, що якби батьки погодилися на наші пропозиції, всі від цього тільки виграли б. І нам обом з тієї квартири ближче добиратися до роботи. Та й взагалі, мені було приємно жити в своїй квартирі, а не в чужій. Навіть якщо захочеться переклеїти шпалери, краще ж це зробити в квартирі батьків, а не в чужій.
Може хтось порадить, як мені делікатно почати розмову, але так щоб не образити батьків? Може у когось була подібна ситуація?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
