Учора в п’ятницю 7 жовтня у Львові було урочисто відкрито вулицю імені Вакарчука.
Раніше вулиця носила ім’я Кіндрата Рилєєва – російського поета-декабриста, нині була перейменована на честь покійного Івана Вакарчука, батька відомого співака.
У заході прийняв участь також Святослав Вакарчук – музикант та син відомого вченого. Фото з події, а також емоціями від заходу лідер гурту “Океан Ельзи” поділився в Instagram.
Ось, як відреагував співак у дописі:
“Це велика честь для нашої родини! Ця затишна вулиця, що прямує до парку імені Івана Франка у напрямку університету, є чудовою ілюстрацією характеру і вдачі мого батька: бути чесним, відвертим, до кінця відданим своїй справі життя і, водночас, тихим і скромним. На відкритті сьогодні було багато студентів. Тату, як завжди в твоєму житті…”.
Музикант розповів, що ввечері 7 жовтня у Львові він дав благодійний концерт. Отримані від продажу квитків кошти, за словами музиканта, будуть спрямовані на допомогу ЗСУ.
“Ми допомогаємо зібрати на потреби нашої львівської 80-ї бригади, яка зараз, Тату, боронить і звільняє Україну від російського агресора на Сході та Півдні. Аби після Перемоги постала та, омріяна тобою країна. І сьогодні я впевнений, як ніколи, так буде!”, – наголосив музикант.
Нагадаємо, що батько відомого музиканта Іван Вакарчук був доктором фізико-математичних наук, заслуженим діячем науки та техніки України, міністром освіти та науки України у 2007-2010 роках, а також багаторічним ректором Львівського національного університету імені Івана Франка.
08,10,2022
Головна картинка ілюстративна. Колаж.
Популярні статті
- Мені було завжди тяжко слухати, як свекруха шукає в мого сина риси Андрія. Їх там просто не могло бути і я з кожним днем все чекала, коли вона це побачить
- Просто не розумію, чому батько не сказав мені, що у нього такі неприємності? Все можна було б вирішити і швидше, і з меншими затратами душевних сил
- Свекруха може тримати на руках старшу онучку, відвернутися від моєї доньки і жартувати: «Ми зайняті, а третій тут зайвий». Це дослівна цитата, яку моїй донці сказала бабуся
- Звичайно, що я їй не допомагала по доброті душевній. Я що їй родичка чи донька? І не треба мені про мораль. Ми всі живі люди і маємо розуміти, що вік у нас короткий, а доглядати на схилі літ комусь треба. То чого б і квартиру не переписати, як на те пішло
- Якось чоловік мене обійняв, зарився носом в моє волосся і прошепотів: «Як добре, що ти мені пробачила.». «Як добре, що ти не бачиш мого обличчя зараз», – подумала я з усмішкою