– А Полінка на тебе зовсім не схожа. Невже не помічав? Це не твоя дочка, вона мені сама казала.
Андрій зустрівся з давньою знайомою абсолютно випадково. Зайшли в кафе, замовили випивку, згадували молодість. Чоловік ділився подробицями розлучення, переказував капості, які робила колишня дружина, показував фотографії дочки.
І тут ці слова. Пазл в голові Андрія склався відразу, він і сам іноді сумнівався – була причина, але ніколи не розвивав цю тему.
Андрій познайомився з Настею на дні народження у спільного друга. Красива, струнка і дуже товариська дівчина в той вечір була популярною серед чоловіків, але погодилася на пропозицію Андрія поїхати в ресторан.
Буквально через два місяці після того вечора Настя зізналася, що при надії.
Андрій зробив дівчині пропозицію, тому що не міг інакше. З’явилася донечка. Відтоді його життя пішло шкереберть.
Сім’я протрималася на чесному слові 7 років, а потім пара розлучилася. Весь цей час чоловік добровільно платив гроші на доньку. Але, як виявилося, утримував чужу дитину.
Після зустрічі з подругою Андрій довго не міг прийти в себе, зрозуміти що робити. Він перестав відправляти колишній дружині гроші, накопичився борг. Відносно нього порушили справу за несплату і визнали винним. Така пляма на репутації заважала знайти нормальну роботу, всім же не поясниш. Тільки тоді чоловік зважився подати позов. Він вимагав зняти з нього заборгованість і скасувати запис про батьківство. Суддя двічі призначала експертизу, але Настя не привела доньку на обстеження.
Що мені тепер робити? Як довести, що не я батько Поліни?
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.net.ua заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
