fbpx

Весілля через тиждень, а наречена без сукні. Свати вирішили, що це надто дорого. Бідна дівчинка, ходить в очі мені заглядає – видно на нас сподівається. А я вже й не знаю, як бути

Весілля через тиждень, а наречена без сукні. Свати вирішили, що це надто дорого. Бідна дівчинка, ходить в очі мені заглядає – видно на нас сподівається. А я вже й не знаю, як бути.

Ми зараз знаходимося в глухому куті – шукаємо рішення і не знаходимо.

Нашому синові 20 років. Він вчиться на 2 курсі інституту, вчиться платно. Самі розумієте: задоволення – не з дешевих. Нещодавно він привів до нас на оглядини свою наречену. Ну, як на оглядини … Виявилося дівчинка при надії, і молоді прийшла порадитися, що робити. Дівчинці лише 18 років. Але вона нам цілком сподобалася – скромна, спокійна.

Хоч і не планували ми так рано дідом з бабкою ставати, але, що робити. Одне порадувало, що син з себе відповідальності не зняв – значить, правильно ми його виховали. Вирішили влаштувати, щось типу сватання, щоб зустрітися з батьками нареченої і обговорити подальші дії.

Прийшли в призначений час в гості. Нас цілком пристойно зустріли, ми – з тортиком, вони – з сиром-ковбаскою. Посиділи, обговорили. Молодь хоче весілля. Невелике торжество, але знову витрати. Син у нас єдиний. Грошей зайвих немає, але якщо взяти підробіток, та заощадити, то прорвемося. На тому й порішили – все скромненько, але не гірше, ніж у людей. Вирішили все робити навпіл і за традиціями. Ми молодим кільця купили і половину за ресторан оплатили. Через тиждень вже і свято забава.

Аж тут син приходить сам не свій. Виявляється, батьки дівчини вирішили, що все дуже дорого і такі суми вони не потягнуть. Сказали синові: «Ти вже практично чоловік, значить сам все і оплачуй. Ні, ми, звичайно, повернемо частину грошей, але не зараз. Зараз грошей немає. Ну, або нехай твої батьки, ніби в борг, нам дадуть, а ми, як зможемо – відразу повернемо ». Я отетеріла: у нас все куплено, ресторан зарезервовано і наша частка грошей уже внесена, гості запрошені, причому, з їхнього боку – гостей в 2 рази більше.

Подзвонила майбутнім родичам, а вони несуть якусь нісенітницю: ми не знали, що все так дорого, ми не очікували, у нас несподівані витрати, ми потім повернемо, гостей скасувати не можемо, а то образяться.

Все скасувати? Так сина з невісткою шкода – пообіцяли вже. Та й, за ресторан всю суму не повернуть. Та й, наші родичі теж образяться.

Такої, пробачте, свині ми не очікували. Якщо вони зараз так себе поводять – що далі буде? Або скасувати? Або повірити, що і правда повернуть гроші? Вони, навіть, доньці наряд не купили, бідна дівчинка, ходить в очі мені заглядає – видно на нас сподівається. А нам, щоб другу частину оплатити, треба кредит брати або у людей позичати. Та й, наречену якщо одягати – теж не 3 копійки. Ось, що робити?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

You cannot copy content of this page