— То ви самі заміж вийшли, чи доньку видали? – чую з кухні голоси мами і свекрухи.
Відчуваю, що чоловік теж не спить. Поглянула на годинник і важко зітхнула. Пів на п’яту. Люди добрі вони стали готувати сніданок о пів на п’яту ранку? Напевне, сьогодні моя мама перша встигла стати до плити, тому голос у свекрухи і невдоволений такий. То в скільки ж вона прокинулась? О четвертій? Сміх і годі.
Блискавиці і бурі в нашому, колись тихому житлі почались відтоді, як ми до себе наших “мам” забрали. дві інтелігентні спокійні жінки, яке все життя прожили в одному селі, дружили. коли нас одружили, так узагалі сестрами стали. Допомагали одна одній як могли, адже обидві були без чоловіків.
Не з доброї волі, але мусили вони до нас у столицю евакуюватись. за кордон їхати не захотіли, сказали, що нам із дітками допомагатимуть в усьому.
Спершу, поки вони собі обживались, то таки так – поміч була відчутною. Я не бігла з роботи у садок, не відпрошувалась, коли малий засопливить. Старша теж вчасно на всі гуртки ходила. Повторюсь, спершу були одні тобі плюси. Ми всі дружно жили, разом снідали і вечеряли.
Ну а потім одного разу мій син молодший попросив мою маму млинчиків “отих твоїх добреньких” приготувати. Саме тієї миті щось “клацнуло”. Наші мами почали змагання у тому, хто ж з них є кращою господинею. Це стосувалось усього: кухні, порядку, дітей.
Дійшло до того, що вони почали спеціально прокидатись одна раніше за іншу, аби встигнути нам сніданок приготувати і іншій носа тим самим втерти. Уявіть тільки! Сьогодні ось о четвертій моя мама піднялась.
Вони щось доводять одна одній і втягують в це нас із сім’єю. “Правда. бабусин борщ найкращий?”, “спробуй, нові котлеточки, таких смачних ти ніде ще не куштував”. І дуже ображаються, якщо бува хтось їх не підтримає.
Ми з чоловіком спочатку говорили з ними, потім чоловік уже волав. але вони лиш на хвильку стихали і все по новій.
Підкажіть. як це все можна припинити? Ну не можливо ж терпіти таке.
20,01,2023
Головна картинка ілюстративна.
