fbpx
Історії з життя
Відразу попереджаю, я свою дружину люблю і своєю думкою нікого не хочу образити. Але нещодавно прочитав історію панянки, яка, як вона пише: «на старості літ вийшла заміж». Жінка, наскільки я зрозумів з її розповіді, вперше зареєструвала офіційний шлюб тільки в 50 років, а раніше заміжньою не була

Тобто досвіду проживання з чоловіком у жінки не було ніякого, все, як то кажуть, вперше. Мабуть, тому у неї відразу з’явилося стільки претензій до чоловіка, та ще й таких, що сміх бере.

Дозволю собі процитувати:

«Спати в одному ліжку теж виявилося дуже незручно. Я звикла засинати під звуки телевізора, вночі крутитися в різні боки і вибирати зручні пози для сну. А сон з чоловіком це просто в кошмар. По-перше, він категорично заборонив вмикати телевізор, по-друге, він голосно хропів, а, по-третє, мені доводилося спати калачиком, щоб йому не заважати. Вранці вставала розбита і не виспана. Я чудово розуміла, що це все дрібниці і не варто так гостро реагувати на побутові незручності. Але, мабуть, звичка, це наша друга натура. Мене дратувало буквально все. Як він видавлює пасту, як залишає черевики в передпокої, які він, до речі, ніколи не чистив, як сьорбає суп з ложки. Мене дратувало, коли чоловік плутав виділені для його речей полиці в шафі, і його одяг опинявся в зовсім іншому місці».

Якщо вчитатися уважно, то стане зрозуміло: вона не хотіла і не хоче бачити в своєму будинку чоловіка взагалі, і неважливо, буде він сьорбати чи ні. Весь, її потяг до шлюбу і спільного проживання з чоловіком зник, вона і сама це чудово розуміє, але все ж вирішила спробувати.

Ні, шановна, ваша доля — кішки, і не сперечайтеся.

Я знаю про що кажу, бо сам одружився в 52 роки. Однак, це мій другий шлюб, перший був ще в юності нашвидкуруч. Від нього у мене на пам’ять залишилися проблеми з травленням і чудовий син, який відучився в Італії і працює лікарем.

Вдруге я одружився тільки через 24 роки. Я зустрів на відпочинку жінку, яка здалася мені досить цікавою співбесідницею. Почали зустрічатися, хоча вона була з іншого міста. То я до неї в гості їхав, то вона до мене. Дітей у неї немає, але заміжньою теж вже була. В результаті, все ж розписалися. Живемо у мене.

А ось тепер давайте я вам розповім про те, як чоловік у зрілому віці, сприймає жінку, з якою перебуває у шлюбі всього два роки.

У кожного з нас роками сформовані звички, багато з яких прямо протилежні одна одній. Я, наприклад, абсолютний чистюля. А дружина, яка багато років прожила одна, вважає прибирання марною тратою часу і чекає до останнього, поки на підлозі не утвориться 5 см шар пилу. Я ж заснути не можу, якщо хоч одна брудна чашка залишиться на столі.

Мене це дико напружувало. Я взявся демонстративно пилососити через день, думав, вона зрозуміє, що мені це важливо і почне сама прибирати частіше, але це не спрацювало. У підсумку довелося сказати прямо, вона образилася, але в будинку стало чистіше, тобто вона прийняла до уваги мою претензію. Є у неї і інші звички, які мене дратують. Наприклад, вона ніколи не кладе мило в мильницю. Начебто дрібниця, але мене напружує, але я поки що мовчу, це не найстрашніше, що може статися у житті.

Весь попередній досвід, який стосується ліжка ми збирали довгі роки і прийшли в наш союз з певними, так скажімо, навичками, вміннями, бажаннями. І далеко не всі ідеально співпадають. І якщо про побутові звички поговорити не складно, то ця тема дуже делікатна. Я поки що не наважуюсь на розмову, хоча, начебто вже дорослий дядько, чого соромитися.

До речі, моя дружина теж хропе, але це мене зовсім не дратує, я навіть краще засинаю під її гучне сопіння.
Вона намагається виглядати молодшою. Бачу, хоче справити на мене враження. Але виходить зворотна реакція. Вона купує і носить одяг не за віком. Може, я ханжа, але облягаючі не надто ідеальну вже фігуру джинси— це моветон. Спробувала якось одягнути міні-спідницю, але тут я відреагував миттєво, сказав, що це погана ідея. Образилася знову, але зняла і більше не намагалася вразити мене.

Зрозуміло, що наші з нею дороги давно «заасфальтовані», а ламати асфальт дуууже важко. Але ми з дружиною навчилися прокладати стежки одне до одного і це допомагає нам жити разом, і навіть отримувати задоволення.

Хоча я тепер розумію чоловіків у віці, які одружуються на молодичках до 30 років. Їх ще можна підлаштувати під себе, особливо, якщо фінанси в порядку.

А з ровесницями доводиться любити або хоча б поважати те, що вже влаштовано до тебе. Не всім це вдається. Я ось поки що тримаюся. Хоча б тому, що у моєї дружини є багато того, чого часто не вистачає молодим дівчатам: інтелект, такт, знання, вміння слухати і чути, а це, повірте мені, не мало.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page