fbpx
Історії з життя
Віка написала Грицеві:- З відкриттям дачного сезону! Чекаю тебе сьогодні на пляшечку червоного, є серйозна розмова. Увечері Гриць завітав, але не один, а знову з цієї непотрібною Марусею. Виглядала Марія якось поганенько: поправилася, роздулася. – Це на краще, подумала Віка, – треба якось виманити Гриця в сад і поговорити

У Віки був роман з сусідом по дачі, Григорієм. Григорій був одружений, але дружину його Віка сприймала як непорозуміння, не більше того. У дачний сезон Віка і Григорій бачилися часто, то вона зайде ввечері до сусіда на чай, то Гриць зі своїм додатком у вигляді дружини Марусі, зайде до Віки на келишок. Маруся сиділа тихо, в розмову не вступала, а Віка з Грицем говорили і говорили: про книги, про музику, про життя.

Коли сезон закінчувався, всі роз’їжджалися по своїх квартирах. Віка і Гриць слали один одному привітання зі святами і всякі смішні відео з інтернету.

Віка знала, що Гриша її любить: при зустрічах він дивився на сусідку захоплено і явно любив ці дачні посиденьки.

– Ох і нудно Грицькові без мене там, в міській квартирі з цієї невиразною Марією. Сумує, напевно, і про мене думає, – говорила собі Віка, – Швидше б літо!

Так тривало два роки, але ніяких дій і зізнань від Гриця не надходило. Готуючись до чергового дачного сезону, Віка твердо вирішила розставити “крапки над і” – поговорити з Грицем серйозно.

І ось знову дача! І сусіди на місці. Віка написала Грицеві: – З відкриттям дачного сезону! Чекаю тебе сьогодні на пляшечку червоного, є серйозна розмова.

Увечері Гриць завітав, але не один, а знову з цієї непотрібною Марусею. Виглядала Марія якось поганенько: поправилася, роздулася.

– Це на краще, подумала Віка, – треба якось виманити Гриця в сад і поговорити.

І тут Гриць радісно повідомив: – Можеш нас привітати, ми чекаємо на дитину!

Віка ледь не втратила свідомості. Як?! Значить у Гриші з дружиною були стосунки?! З нею? З цієї міллю?!

Віка прикинулася, що хоче спати і сусіди незабаром пішли. І тут тільки до Віки почала доходити гірка правда: нікого роману у неї з Грицем не було, ніколи сусід за нею не сумував і не нудьгував. Він просто спілкувався з нею, як і з цікавим співрозмовником, як з другом. Адже він ні в чому жодного разу не переступив межу добросусідських стосунків. А дружину він любив. Так, ось цю мовчазну Машу, на яку Віка завжди дивилася, ніби, повз.

Весь цей роман – плід, можливо нездорової, уяви.

Віці хотілося плакати, бити посуд, бігти на сусідню ділянку з протяжним вигуком: “Ти обманув мої мрії!”

Трохи заспокоївшись, Віка зрозуміла, що варто сходити до психолога. Дачний роман закінчився, так і не розпочавшись.

Незабаром Віка дачу продала, купила собі будиночок з ділянкою подалі від Грицька і Марусі, походила до психолога і познайомилася з новим сусідом, Володимиром, який на щастя був холостим. Що було далі – не відомо, але хочеться думати, що у Віки з Володимиром зав’язався справжній, не вигаданий роман.

Автор: Nataliya Varsʹko.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page