fbpx

Він вернувся в містечко багатим чоловіком при крутій іномарці і грошах. Замовив столик і став чекати її. Замовив би й номер, але ще має сумніви щодо неї, як не як – одружена

Настя прийшла на вечерю гарна, це йому полестило, що не забула. Обмінялися питаннями «Як дружина-чоловік, справи-життя», замовили вечерю. Вона зовсім не змінилася, хоч пройшло вже п’ять років. Весь цей час він працював і робив кар’єру, а вона шукала чоловіка.

Наче обоє досягли того, що хотіли, але він подзвонив першим. Справа банальна: в шлюбі він любив більше доньку, ніж дружину. Коли сімейні негаразди почали брати верх, то просто орендував квартиру і почав весело жити без родини.

Друзів завів багато, друзі приводили подруг і хтось познайомив його з Настею. І все у них завертілося-загорілося. Він клявся, що розлучиться і все у них буде добре. А потім почала дзвонити дружина, що дочка скучає за татом, питає чи розкаже тато казочку, що доньці треба новий одяг, треба ставити пластинку, треба, треба, треба… І вона порадила звернутися до брата, щоб допоміг влаштуватися на кращу роботу. Він говорив Насті, що це не надовго, що вернеться і вони переїдуть жити в столицю, вони разом.

Поїхав і гарував до сьомого поту аби заробити багато грошей і на стару родину і на нову. Спочатку телефонував їй, а потім все рідше і рідше, аж якось абонент виявився поза зоною досяжності. Далі він перевіз сім’ю в столицю, купив нову машину і все обростав добром. Мав багато Насть, Юль, Оксан, але щось його тягнуло до неї. Обдзвонив знайомих і привітав з днем народження. Так зрадів, що вона одразу впізнала його голос. А тепер вони зустрілися.

Вона просто вдає байдужу, бо інакше б не вирядилася так і не згодилася на зустріч. Він відвезе її в Київ і орендує квартиру, вони будуть разом, як колись. Все буде добре.

– Я зарезервував номер, – не бачив сенсу приховувати свої наміри.

– Ого, а ти діловий, добре, що лиш зарезервував, а то гроші б не віддали.

– А ти для чого сюди прийшла?

– Я прийшла впевнитися, що нічого не ойкнуло в середині, розумієш? Що все забуто і ніколи не вернеться.

– І як?

– Точно все поховане. Бажаю гарно провести вечір.

Дивився їй у слід і був впевнений, що оглянеться. Між ними так багато було, вона просто не могла це забути… Не оглянулася.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page