fbpx
Історії з життя
Він вилетів із дому за 40 хвилин до початку переговорів. Чоловік не міг запізнитися, бо був лише один шанс зацікавити інвесторів. На кін було поставлено все: більше року роботи, постійне недосипання, і навіть заощадження, насилу відкладені за останні 7 років

Чоловік дуже сильно запізнювався. Ранок виявився не дуже вдалим з того самого моменту, як він розплющив очі і зрозумів, що проспав. Бубонівши крізь зуби, він намагався зварити каву, поголитися і одягтися одночасно, але в результаті поранився, обпікся і зіпсував свій найкращий костюм. Гарного настрою це йому не додало.

Він вилетів із дому за 40 хвилин до початку переговорів. Чоловік не міг запізнитися, бо був лише один шанс зацікавити інвесторів. На кін було поставлено все: більше року роботи, постійне недосипання, і навіть заощадження, насилу відкладені за останні 7 років.

Внизу біля під’їзду він помітив собаку. Тварина обережно посмикувала носом і визирала з укриття, тобто з-під лавки. В її погляді читалася просто неймовірна туга. Собака був безпритульним і сильно виснаженим. У чоловіка стислося серце, він одразу згадав про пакет із залишками корму, що залишився від Чарлі. Пітбуля чоловіка не стало майже півроку тому, але в нього не піднімалася рука викинути речі домашнього улюбленця.

«Може варто піднятися нагору і принести собаці корм?» — подумав чоловік і глянув на годинник. Часу вже не було. Поки ліфт приїде, поки він відчинить двері, поки відшукає корм.

— Чекай тут, увечері я тебе нагодую! – кинув чоловік і помчав на стоянку.

Собака провів його поглядом, а потім, важко зітхнувши, поклав голову на лапи і заснув останнім неспокійним сном.

Зовсім недоречно пішов дощ: за півгодини по дорогах розлилися річки. На одному світлофорі чоловік надто різко натиснув на газ і оббризкав брудною водою дівчину в діловому костюмі. У звичайний день він обов’язково вибачився б, але не сьогодні. Сьогодні він запізнювався.

Переговори не відбулися. Люди, на яких він чекав, передали, що обставини змусили їх скасувати зустріч. Виявилося, що найближчим часом вони не мають вільних годин для знайомства з новим проектом. Чоловік сів, закрив голову руками і важко зітхнув.

Весь день зійшов нанівець. Але він навіть не здогадувався, що сам у всьому винен.

Десь у паралельному Всесвіті.

Той самий чоловік прокинувся і зрозумів, що проспав. Він вирішив відмовитися від кави, тільки поголився і вдягнув свій найкращий костюм. День не вдався: поки голився кілька разів порізався, мало не зіпсував костюм. Лаючись і подумки підганяючи себе, він вилетів з під’їзду і помітив собаку.

Він обережно посмикував носом і визирав з укриття, тобто з-під лави. У погляді тварини читалася просто неймовірна туга. Собака був безпритульним і сильно виснаженим. У чоловіка стислося серце, він одразу згадав про пакет із залишками корму, ще від Чарлі. Пітбуля чоловіка не стало майже півроку тому, але в нього не піднімалася рука викинути речі домашнього улюбленця.

«Може варто піднятися нагору, принести собаці корм?» — подумав чоловік і глянув на годинник. А потім махнув рукою та полетів назад у квартиру. Корм Чарлі лежав на тому самому місці, де й раніше, як і його миски. Схопивши і те і інше, він прихопив пляшку з водою і знову помчав до під’їзду. Собака покірно чекав на нього. Чоловік поставив миски: в одну налив воду, яку тварина відразу ж почала жадібно лакати, в іншу їжу. Коли пес переключилася на корм, він долив воду в першу миску, почухав собаку за вухом і сказав:

— Дочекайся мене тут. Увечері сходимо до ветеринара. Будеш жити у мене.

Чоловік побіг до машини. Зовсім недоречно пішов дощ: за півгодини дорогами розлилися річки. На одному світлофорі чоловік надто різко натиснув на газ і оббризкав брудною водою дівчину в діловому костюмі.

— Прошу вас, вибачте, — сказав чоловік пригальмовуючи. — Я не хотів вас облити.

— Вже нічого не вдієш, — сказала дівчина і чхнула.

— Ну от, тепер ви ще й застудитесь через мене. Сідайте, я вас підвезу.

— Я гадаю, ви ж не просто так мене облили, а кудись поспішали.

— Думаю, я вже спізнився. Давайте, хоч вас підвезу.

— Дякую, не відмовлюся.

Дівчина сіла наперед, а чоловік одразу ввімкнув пічку на повну потужність. Дивно, але виявилося, що їй потрібно в той самий будинок, що й йому. У дорозі вони розмовляли, і чоловік розповів, з якою метою їде до цього бізнес-центру. Дівчина з цікавістю послухала і про його проект, періодично ставила дуже грамотні запитання. Коли вони зупинилися біля будівлі, чоловік сумно зітхнув, глянувши на годинник і закінчив розповідь про свій проект:

— Боюсь, мені вже немає сенсу туди йти. Я безнадійно запізнився.

— А я гадаю, що ми розглянемо ваш проект, – зауважила дівчина. – Тим паче, ми його вже обговорили. Ви їхали на зустріч зі мною. У мене зламався автомобіль і я вже збиралася скасувати зустріч. Знаєте, день не вдався ще з самого ранку. Та ще й ви облили. Я б точно вже нікуди не поїхала, якби ви не зупинилися. А тепер досить порожніх балачок. Ходімо, представлю вас моїм помічникам.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page