Вона познайомила їх при випадковій зустрічі в парку, це було їхнє улюблене місце відпочинку у вихідні дні.
Вони були щасливі, це було видно по їх посмішках, поглядах. Андрій ніжно обіймав свою нову пасію. У середині Даші все закипіло, і вона зі злістю подумала: раз ви зі мною так, то і я вам влаштую «щасливе» життя. Вона згадала, як мама розповідала про жінку, яка начебто вміє все – передбачати долю, робити якісь обряди.
«Піду до цієї жінки і наведу на них якісь негаразди, щоб і вони відчули те саме, що я». Матері вдома не було і тут подумала, може в інтернеті, що-небудь знайду, та й сама зроблю, ніж на них ще й гроші витрачати.
Вона кілька годин провела за ноутбуком, чого там тільки не було – очі розбігалися, роби що хочеш, мсти, як душа забажає, аж до найгіршого. Тільки ось на декількох сайтах вона прочитала попередження, що їй це все може повернутися. А воно їй треба, та ще раптом не так зробить, собі нашкодить, ні, треба краще до професіонала цієї справи йти, вирішила Даша.
Прийшла мама і після вечері вона підсіла до неї на диван і як лисиця, почала підбиратися здалеку.
– Мамусю, ти уявляєш, у нас на роботі у дівчинки неприємності якісь, вона допомоги шукає. Пам’ятаєш, ти мені говорила, що є жінка, яка може все. Чи не даси її адресу чи телефон, як там з нею зв’язатися можна?
– У мене десь її адреса записана, принеси мою записну книжку з полички над ліжком.
Даша швидко принесла мамі книжечку і собі листочок, записати адресу. Тут мама подивилася на неї і запитала:
– Даш, я щось давно Андрія не бачила. Як у вас з ним справи, все нормально?
– Так, все добре, у нього там якісь термінові справи на роботі, і ми рідко бачимося.
– Ти мене не обманюєш?
– Ні звичайно, навіщо.
– А ось і адреса, пиши. Ця жінка грошима не бере, продуктами.
На наступний день, відразу після роботи, вона зайшла в магазин, купила ковбаси, консервів різних, сир, коробку цукерок і поїхала до тієї жінки. Біля її дверей стояли ще дві жінки, і вона запитала:
– Це черга?
– Так, за мною будете – відповіла та, що старша.
Чекати довелося більше години, Даша вже нервувала, вона не любила черги, очікування, але і йти без результату їй теж не хотілося. Нарешті вийшла чергова жінка і сказала, що вона може зайти. Даша зайшла в передпокій, почала роззуватися, але їй гукнули:
– Проходь взута.
Даша зайшла в кімнату, в кріслі сиділа жінка років шістдесяти, з дуже добрими і розумними очима. В кутку був іконостас, а біля неї на столі горіла свічка і більше ніяких атрибутів не було, відповідних, як вона бачила на сайтах, на картинках.
– Слухаю тебе уважно, дівчино, кого карати зібралася?
– А звідки ви знаєте? – потім зніяковіла і сказала – мене хлопець покинув і до сестри двоюрідної переметнувся, ось і хотіла їм також проблем зробити, як вони мені. Наведіть на них що-небудь, будь ласка.
– Річ у тім, що всім тим, що людям життя псує, я не займаюся і тобі не раджу. Відгукнеться так, що і діти твої нещасні будуть. А ось пораду тобі хорошу можу дати. Будеш слухати чи підеш інших “порадниць” по місту шукати і життя всім і собі псувати?
Даші стало страшно, як би не хотілося відплатити колишньому, але життя через них собі псувати, вона не збиралася.
– Так я вас слухаю.
– Молодець, правильне рішення прийняла, дівчинко. Як кажуть – чужою бідою сита не будеш. Так ось, щоб себе не накручувати даремно і малюючи подумки химерні картини помсти, зустрінься з ними обома, поговори і тебе відпустить почуття образи і біль зникне, повір мені і життя відразу зміниться на краще. Тільки не розмовляй на емоціях, постарайся їх почути.
– І це все?
– Так. Ти ще будеш щаслива і дуже скоро, в житті не буває випадковостей, все зумовлено, тому і приймати треба все, що приходить в життя. Іди дитя з Богом.
Здивована Даша встала і пішла до виходу, відчуваючи, що їй дійсно стало легше на душі.
– Пакет забери – почула вона.
– Ні, це вам, щиро дякую.
У вихідний день вона пішла в парк, чомусь подумала, що побачить їх там. І не помилилася. Правда, вони були не одні, з ними був якийсь хлопець, але їй було все одно, вона підійшла до них і звернулася до сестри:
– Жанно, навіщо ти це зробила?
– Що я зробила?
– Забрала у мене Андрія.
– Стоп, це я забрав її у Славка. Я закохався з першого погляду в неї, зі мною такого ще ніколи не було – він обійняв Жанну і притягнув до себе – вибач, Дарко, я зробив тобі боляче.
– Так, зробив, ти міг би мені сказати про це, як зараз, але не так: «ти мені стала нецікава».
– Я дійсно був неправий, вибач мені будь ласка, просто серцю не накажеш.
Автор: Наталя.
Фото ілюстративне.
