Вона була такою милою і завжди привітною. Їздити до неї на гостину було справжнім задоволенням. Коли постало питання про те, аби забрати її до нас, я погодилась одразу. Не могла я знати, та й уявити те, що почнеться потім.
З чоловіком недавно забрали свекруху жити до себе. У неї було погано із здоров’ям, і було трохи лячно залишати маму чоловіка одну у великому сільському будинку. А так як їхати до села досить довго, то нічого не залишалося, як перевезти її до нас.
Останнім часом вона стала скаржитися на те, що по будинку хтось ходить вночі. Ми ж то розуміли, що це просто вже старече, але їй нічого не стали говорити.
Я сильно не опиралася цьому рішенню, оскільки, дуже люблю і поважаю свого чоловіка. Але без моєї згоди він б її не перевозив. Тому, зваживши всі за і проти, було прийнято рішення про переїзд мами до нас.
За життя мені довелося мало з нею спілкуватися, тому що жили завжди окремо від них. Але у мене склалося враження, що людина хороша і не втручається в чужі справи. Як з’ясувалося пізніше, мені це тільки здалося.
Спочатку вона вела себе стримано. Напевно, перевіряла обстановку. Але через кілька місяців ситуація кардинально змінилася. У нас в сім’ї, в якій раніше взагалі не було непорозумінь, вони стали відбуватися мало чи не кожен день. Причому приводи були смішні. Але свекруха так могла все перекрутити, що я чомусь завжди залишалась винною.
Що б я не робила, як би не говорила з нею, все було марно. Вона спеціально провокувала мене на такі відповіді, які потім трактувала на свій лад. І сказати-то я нічого не могла, тому як слова були моїми.
Перший час я відчула розгубленість. Але коли побачила, що відношення чоловіка до мене почало змінюватися в ненайкращу сторону, мені довелося йти на хитрощі. Ця старенька могла просто рознести усе чим я жила, а допустити цього не можна було.
Відповідала свекрусі однозначно і коротко, щоб не було можливості щось перекрутити. Спілкування з нею звела до такого мінімуму, при якому неможливо до чогось причепитися.
Знаєте, подіяло. Вона відчула, що її стали ігнорувати і уникати, тому вона вирішила випробувати сина на жалість. Влаштовувала таке шоу, що без сліз не глянеш. Смішно, але саме це подіяло на мого чоловіка. Він побачив речі такими, як вони були, а не у світлі слів своєї мами.
Тепер свекруха стала такою слухняною, що не знаю чого від неї і чекати. Що ж буде далі? Власний дім перетворився на театр. Кожен грає якусь роль і це стає просто нестерпно.
Так далі бути не може. Я вже не хочу йти додому, та й чоловік зізнався в тому ж. Допомогли на свою голову старенькій жінці.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
