Влаштувався на нову роботу, зарплата вища, обов’язків більше, але мені подобається. Якщо показувати себе з кращого боку, то можливе підвищення за рік.
Загалом, поринув у це все, хочу зарплату під 100 тисяч, якраз і для того, щоб кохану радувати.
Дружина почала нудьгувати вже через три місяці, мовляв, уваги не вистачає, та й взагалі колишнього захоплення немає, люблю на «автоматі». Вона не сидить удома, теж працює, подруги є, але останнім часом я почав дратуватись через її скарги.
Подарунки ситуацію сильно не змінювали, схожа на радісну кілька днів і знову: «Чому ти такий холодний?» Втомився доводити, що моє кохання менше не стало, навпаки, все на благо нас і сім’ї, але як об стіну горохом.
Тут кохана розплакалася, сказала, мовляв, ось, біля плити дві години стою, щоб тобі смачно було, вдома чисто, хоча можу відпочивати у свій вихідний, останні побачення з її ініціативи були, а я естафету не підловив, не покликав нікуди. Лежати вечорами поруч з нею — це вона не вважає романтикою.
І тут я зрозумів, де накосячив. Як я пішов на нову роботу, так дружина зняла з мене майже всі обов’язки по дому, забув, яким буває стомлююче прибирання і тим паче готування.
Я один раз їй вечерю сам зробив, то дуже здивувався, наскільки втомився, ледве прибрав за собою. А вона для мене такі подвиги щодня робить. Адже теж працює і не за три копійки, а час і добре слово завжди знаходить для мене.
Подивився на це з іншого боку: дружина мене саме кохає, хоче уваги, вчинків, тому на мої «підкупи» не реагує.
Словом, хоч і неприємно отримувати критику, але мені стало соромно. Насправді упирався як міг, сердився, образив її сильно, хоча не хотів.
Зараз хоч і втомлююся дуже, але до дружини приходжу з посмішкою, поговорю з нею, послухаю, зроблю чаю, можу тортик принести улюблений. Обіймаю, цілую, компліменти роблю, помічаю навіть нові тіні на повіках.
Може, поки що на активніші вчинки мене не вистачає, але в ресторан запрошую, щоб вона свої сукні демонструвала.
Дружина зі свого боку почала ще більше старатися у побуті, тепер навіть на роботу сорочки напрасовує, щоб я довше поспав. А на роботі думаю про неї і хочеться гори звернути, щоб суконь у неї було більше, вона в них як квіточка. Я ж, крім дружини, нікому не потрібний.
