Микита Джигурда, відомий в росії актор, який прославився там своїми витівками, як виявилось родом з Києва. Більш того, увесь цей час актор мав саме Українське громадянство.
Нині ж він поділився “радістю” – отримав громадянство окупантів.
Нагадаємо, що Микита Джигурда вже багато років живе і працює в Росії, проте змінити паспорт чомусь вирішив тільки зараз.
Актор раніше розповідав, чому не бажає міняти паспорт. За його словами в Україні живуть його рідні, і він хотів відвідувати їх. Проте, після початку війни, він остаточно обрав Росію.
Цитуємо слова актора які прозвучали під час інтерв’ю “Аргументам і Фактам”:
“Росія дозволяє подвійне громадянство, а Україна – ні. Я не брав російське, щоб була можливість їздити в Україну до мами і сестр і брати участь у виборах в Україні”.
Додамо, що близькі актора підтримують Україну. Як тільки розпочалось повномасштабне вторгнення вони, рятуючись від “освободителей”, переїхали до Польщі.
А от Джигурда впевнений, що його мама і сестра не бачать “реальної” картини. За його словами, вони нібито під впливом неправдивої інформації.
“Вони на боці України. Стверджують, що ніяких нaциcтів там немає”, – додав актор.
Що ж? Сумувати точно ніхто не буде.
10,11,2022
Головна картинка ілюстративна.
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся