fbpx

Вони навіть виглядають смішно: син — статний красень, і поруч вона

Олеся на першій же хвилині нашого знайомства похвалилася, що має своє житло. Я зрозуміла: якщо інших достоїнств немає, то хоч якось себе прорекламувала.

Вони навіть виглядають смішно: син — статний красень, і поруч вона очі глибоко посаджені, ніс картоплиною, губи ниточкою, щоки, як у хом’яка, сама метр з кепкою.

З лиця воду не пити, але все інше теж шкутильгає: смикана якась, невихована, про ввічливість не чула, зате пащекувати навчилася.

Сподівалася, що розлучаться, а вони жити разом почали.

Стосунки з сином близькі, щодня зідзвонюємося, все про їхнє життя знаю.

Сказала синові: Поки ти з нею, завжди будеш винен. Завжди. Не хоче в тебе жити? Орендуйте квартиру, але в неї не живіть. Наполягай на своєму, не зрозуміє, тоді нехай і рота не відкриває.

Що можу сказати? Не пощастило синові із майбутньою( тут я наголошую, що вона ще навіть не дружина йому) половиною. Вона має однокімнатну квартиру, і поводиться так, ніби володарка Всесвіту.

У сина є кімната у колишньому гуртожитку, сам купив. І загальна площа більша, ніж вся квартира Олесі. Сам заробив! А ця спадщину отримала і так хизується.

У сина вона жити не захотіла. Квартира чиста, Руслан ремонт зробив, кімната велика, з балконом. Занадто бідненько для принцески. А однокімнатна квартира у хрущовці на першому поверсі – райські умови.

Руслан переїхав до неї жити. Вона давай командувати відразу: кімнату здати, цими грошима її комунальні послуги оплачувати.

Син машину купив, яку відразу було означено спільно нажитим майном. Не в шлюбі, їй начхати, він же в її квартирі живе, вона люб’язно йому квартиру свою надала, значить все сином куплене – спільне.

Олеся вимагає, щоб машина була на її ім’я переоформлена. Вона спочатку так і хотіла, що нібито вона сама покупець. Відступила. А як син купив, обурюється, ображається, квартирою дорікає: якби не її дорогоцінне житло, то син не мав би грошей на покупку машини. Вона так міркує, ніби з вулиці мого сина принесла, відмила та всім забезпечила.

Син заробляє вдвічі більше від Олесі. Частину відкладає, іншу на неї витрачає, з ремонтом її квартири дуже допомагає. Їй мало.

Так виглядає, що раз живуть у неї, то Руслан не чоловік у домі, а особистий різнороб. Навіщо погоджувала разом жити, раз дорікає? Він же не прусак, не сам у неї в квартирі завівся.

Син ще одружуватися надумав. Про сім’ю мріє, про дітей. Як кімнату продасть, квартиру в розтермінування візьме, будуть у його сім’ї добрі умови.

Ледве вмовила не поспішати. Видно, що не матиме доброї сім’ї з цією Олесею. І син побачить, прозріє.

Ця панянка лише під себе все гребе, з такою на “в горі і в радості” сподіватися точно не можна.

You cannot copy content of this page