Вони ще запитують. чого я так гостро реагую і серджусь? Мама каже, що вчинила по-справедливості ще й мені дорікає, мовляв, могла взагалі нічого не давати, дякуй, доню, і тому. А в чому справедливість мені цікаво? Багата стала ще багатшою, а мені так краплю на суху землю.
Сестрі моїй у житті дуже поталанило, вона знайшла собі в інституті де навчалась, заможного чоловіка. Ліда бухгалтером працює, але їй можна було б і не виходити на роботу узагалі. У них же не хата а хороми, хоч екскурсії води. Їм свекри подарували двоповерховий дім, там такий ремонт, там така техніка.
Та й чоловік у Ліди дуже хороший. Він працює рук не покладаючи і щороку вони лиш багатшими стають. А гроші завжди йдуть до грошей, це тільки у таких як я оце копійка копійку кличе.
Я заміж вийшла рано – одразу ж після школи. Ми дуже кохали одне одного, от і з’явилась уже в дев’ятнацять у нас перша доня. Ні я ні чоловік навчатись не пішли, адже діти посипались одне за одним і тут, аби на хліб заробити. Та й зі свекрами мені дуже не пощастило. Що свекруха, що свекор люблять за комір залити. У них восьмеро дітей і як вони виросли ті навряд і пам’ятають.
Чоловік мій спочатку був дуже хорошим. Ми в хату моєї бабусі заселились, зробили ремонт який змогли. Однак згодом, він почав трохи на батьків походити. Все частіше приходив додому трішки “веселеньким”. Ми десять років разом живемо, маємо трьох дітей, четверте от-от з’явиться. Петро мій працює, але заробленого ним я не бачу – все іде на дно чарки. Тож живемо ми дуже скромно.
А оце нещодавно моя мама таке втнула. Я досі заспокоїтись не можу. Як подумаю про це, як згадаю, так і сльози на очі.
Їй від другого чоловіка у спадок перейшла багато чого. Мама має і дві квартири у Черкасах і землі дев’ять гектарів і авто. Живе вона в нашому селі, від мене не далеко, тож оте житло їй ніби як і не потрібно. От вона розсудила так, що одну квартиру продає, а ту в оренду здасть, як і землю. Говорить, що матиме дуже хорошу прибавку до пенсії.
Так от. Квартиру вона продала, а гроші порівну між нами із сестрою поділа. Уявляєте? Це вона кілька тисяч доларів сестрі моїй віддала. Людині, яка їсть тільки в кафе і може тричі на рік за кордоном відпочивати. А я й хліба інколи не можу придбати.
Я ще коли мама нам гроші давала, я одразу сказала, що так не справедливо. У мене четверо дітей буде, а у Ліди тільки син один. Куди, нащо їй стільки? Вона й так має багато, а от мені оті гроші дуже потрібні. Однак мама моя сказала, що я не права.
Ліда й хотіла мені свою частку віддати, так мама не дозволиа. Сказала, що ми її діти і вона не буде обділяти одну, бо іншій більше треба.
Так вони мене ще й винною зробии. Кажуть, що я не права і дуже не гарно так себе поводити.
А в чому я не права скажіть мені. Я думаю тут вони переді мною вибачитась повинні і це я із ними не розмовлятиму.
Знають обоє в якій я складній ситуації, а чинять так не справедливо.
Ну от і скажіть мені, зіба правда не на моїй стороні?
Людмила П.
12,06,2023
Головна картинка ілюстративна.
