Він середнього зросту, досить кремезний, з сильними руками, з рудою шевелюрою. Вона – майже однакова на зріст з ним, середньої статури, неповна, але досить пишна, з чітко окресленою талією, з волоссям пшеничного кольору. Обличчя жінки миловиде, але якимись особливими рисами не виділяється.

Чоловік ніс дві сумки і пакет, а жінка йшла слідом з дамською сумочкою. Поставивши сумки, він запропонував супутниці сісти, а сам з документами підійшов на ресепшн.

Судячи з усього, пара приїхала відпочивати, і чоловік, не обтяжуючи дружину, сам пішов оформляти документи. Ось цей факт і викликав цікавість у очікуючої своєї черги публіки. З особливим інтересом спостерігали  панянки.

Утворилася невелика черга і чоловік відволікся, повернувшись до дружини:

– Може водички?

Дружина, зморщивши, своє миле личко, відмахнулася від чоловіка і відвернулася. Він поклав їй руку на плече:

– Почекай трохи, я скоро.

Хвилин через п’ятнадцять, оформивши всі документи, пара пішла. А на другий день на них знову звертали увагу, причому, в основному жінки. І ось чому. Чоловік не розшаркувався перед своєю дружиною, видно було, що він проста людина, напевно, працює на якомусь виробництві. Але в ньому було стільки тепла і турботи по відношенню до своєї дружини, що неможливо було не звернути увагу. Перед тим як сісти на лавку, стелив пакет, щоб не забруднила сукні, дбайливо накидав на плечі кофточку, приносив води. У кабінеті галатерапії, який вони відвідували обоє, він завжди запитував: «чи зручно їй».

На них звертали увагу, але навряд чи хтось міг сказати, що всі дії чоловіка були на публіку. Ні, він ніби не помічав оточуючих, інші жінки йому були не цікаві, для нього існувала єдина королева – це його дружина.

Одного разу, коли народ зібрався перед обідом в бюветі, випити за рекомендацією доктора мінеральної води, увійшла наша пара. Пані, як завжди, присіла, а він набрав склянку води і підніс її дружині. Потім повернувся і наповнив свою склянку. Дружина спробувала воду і зморщилася: смаковими якостями водичка не приваблювала, вся її сила була в користі. Чоловік стривожено глянув на дружину: – Може прохолоднішої води набрати, тепла не надто п’ється.

Пані повернула стакан чоловікові, він тут же набрав воду іншої температури.

Всю цю церемонію з водою спостерігала дама років шістдесяти в капелюсі, що захищає від сонця. Вона буквально свердлила поглядом турботливого чоловіка і дружину, якій важко догодити.

А поруч сиділа інша жінка, приблизно таких же років, і теж спостерігала за парою.

Дама, яка в капелюсі, повернувшись до своєї сусідки, тихо сказала:

– Тиждень за ними спостерігаю. Хіба це чоловік, це ж слуга своєї дружини! І водичку підносить і віялом на неї махає, вечорами в кофточку кутає… А вона все губи дує, все їй не догодиш. Ось я, наприклад, своєму синові не дозволила б своїй дружині так прислуговувати.

Друга дама простодушно посміхнулася: – А що такого? На те вони і чоловік з дружиною. Та й не в тягар йому про дружину піклуватися.

– А як на мене, так балує він її, – пробурчала дама в капелюсі, – навіть дивитися неприємно, – і вона демонстративно встала і пішла.

Її сусідка, – жінка доброзичлива, – залишилася на своєму місці. А коли турботливий чоловік вийшов на кілька хвилин з бювету, підсіла до його дружини.

– Ви, вже вибачте, що цікавлюся, – тактовно почала вона, – ви, напевно, недавно одружені.

– Чому? – здивувалася миловидна дружина, – двадцять п’ять років уже разом.

– Та що ви? Він так про вас піклується, ніби вчора одружилися.

– А він завжди такий, з молодості. Тому я трішки втомилася від його уваги.

– Мила моя, – звернулася до незадоволеної дружини добродушна жінка, – турбота і увага вашого чоловіка – це найголовніше, та ще й протягом чверті століття. Вам з ним дуже пощастило!

– Так, я розумію, – погодилася дружина, – він хороший і турботливою, вдома в усьому допомагає, відпочивати разом їздимо, я з ним в повній безпеці.

– Ось і дорожи цим! Іншого такого важко знайти; недарма всі дами нашого санаторію за вами спостерігають і, напевно, заздрять. Так що турбота чоловіка – це не мішки на жіночих плечах носити, це з задоволенням жити з таким чоловіком і пишатися ним.

У цей час повернувся чоловік, добродушна жінка пересіла на своє місце. А його дружина вперше за всі дні вдячно посміхнулася чоловікові. Відповіді чекати не довелося: він нахилився до неї і поцілував у щічку з такою любов’ю і захопленням, наче й справді тільки вчора одружилися.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook