Відомий в Україні співак Сергій Бабкін разом з дружиною Сніжаною вперше приїхав до України після початку повномасштабного вторгнення .
А от троє неповнолітніх дітей подружжя поки що залишилися у Німеччині разом з мамою Сергія.
Нагадаємо, що саме до Німеччини родина Бабкіна була змушена виїхати з рідного Харкова.
У своєму нещодавньому інтерв’ю співак розповів про перші враження після повернення на рідну землю:
“Це мій дім. Це моя земля, моє місце сили. Для мене нічого не змінилося. Тобто, все те, що я люблю, все так, як я пам’ятаю. З настроєм трохи не так, як було. До 24 лютого був кращий настрій”.
Співак поділився і тим скільки коштів йому вдалось зібрати завдяки своїй творчості на потреби ЗСУ:
“Для мене величезна радість, що за всі ці концерти нам вдалося зібрати і відправити до України більше 200 тисяч євро. І я не збираюсь зупинятися. І це лише мої квартирники. І ще заплановано десь 15 концертів до кінця цього року”, – поділився Сергій.
Також Сергій Бабкін поділився планами на найближче майбутнє. Так, він планує заїхати до рідного Харкова, де залишився його батько, який принципово не захотів виїжджати.
19,11,2022
Головна картинка ілюстративна колаж.
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся