Секретаря сільської ради Олександру Петрівну у селі дуже поважали. Вона мала гарну репутацію та серйозний характер. До того ж, Петрівна була мужньою жінкою. Сільський голова до неї прислухався і ухвалював рішення на основі її думки.
Але раптом усе змінилося. Олександра Петрівна ходила якась засмучена. Ось і засідання сільради пройшло без неї. Жінка перетворилася на тінь. Люди не знали як і запитати, в чому річ. Однак одній селянці вдалося дізнатися про причину жіночого смутку.
Жінка так засмутилася, бо її син покинув дружину з маленьким сином. Олександра самостійно виховувала Олега, незважаючи на те, що мала чоловіка. Син був талановитим та здібним юнаком. Навчався у медуніверситеті. Така наполегливість у навчанні не пройшла даремно, адже Олег став добрим лікарем, який нещодавно очолив обласну лікарню.
Все було добре, крім Орисі, з якою став зустрічатися Олег. Матері дівчина одразу не сподобалася, адже її родина була однією з найбідніших у селі. Але син нічого й чути не хотів, одружився з Орисею. Невдовзі у Олега народився син. Вже бабуся не відходила від онука, але невістку не помічала. Молодята переїхали до нового розкішного будинку, який Олександра Петрівна успадкувала від батьків.
Сама Олександра жила у гарному приватному будинку. Жінка мала гроші. Тому що вона мала стабільний заробіток, і чоловік із закордонної роботи рідко приїздив. Все життя там працював, приїжджав лише на зимові свята. Тому й прожила Олександра все життя сама. У її житті була лише робота та син.
Ходили чутки, що у чоловіка Олександри з’явилася нова родина. Але ця новина жінку не хвилювала. Вона вважала, якщо приїжджає і гроші надсилає – все гаразд.
— Мамо, я покохав іншу. Вона і є моєю єдиною, – такою новиною приголомшив Олег.
— Олегу, роби, як знаєш. Але дружина із сином житимуть у нашому домі. Ти ще молодий, заробиш на житло. Я сама тебе виховувала. Але не допущу, щоб така ж доля спіткала мого онука.
Олег не вірив своїм вухам. Він думав, що з новим коханням житимуть у будинку, де нещодавно зробив перші кроки його син. Але мати зруйнувала усі плани.
Поповзли плітки, люди почали перешіптуватись. Ця новина приголомшила їх. Ніхто не розумів, чому секретарка сільради віддала будинок невістці, а сина вважай виставила з дому.
Але Олександра не зважала. Вона спала спокійно, не соромилась поглянути людям в очі і онук і невістка завше раді були її бачити.
А що може бути кращим за чисту совість?
16,11,2022
Головна картинка ілюстративна pexels.
