fbpx

— Все. Набридло. Терпіти не можу, коли настає дачний сезон. Кожні вихідні то до одних батьків, то до інших мотатися. Скажеш, що не можеш, починають докоряти урожаєм. Кажуть, що для нас стараються, хочуть, щоб ми відпочили, на свіжому повітрі посиділи. Тільки приїдемо, батьків, як підмінили. Принесіть це, подайте то, йдіть, просапайте грядки. Врожаю ніякого не захочеш. Тільки й чекаєш ночі, щоб можна було поспати

У шлюбі ми п’ять років. Мої батьки на протязі 10 років проводять кожні вихідні на дачі. Чоловікові теж виявилися любителями городніх справ. Так ось «завдяки» наявності двох дач ми з чоловіком опинилися в епіцентрі постійного розбрату і непорозуміння.

З п’ятниці починаються дзвінки, із запрошеннями «відпочити» на дачі від обох сімей. Але відпочинку, як такого, не виходить. Тільки приїжджаємо, запрягають, наче наймитів і гонять на город. Іноді накликають цілий дім гостей, тоді ми перетворюємося в обслуговуючий персонал.

Зрозуміло, що в цій компанії ми наймолодші, але нам теж хочеться відпочити, а не прислуговувати. Кличуть у гості, тільки коли самі на ділянці. Жодного разу ні одні з батьків не запропонували ключі, щоб ми з друзями відпочили на дачі, шашликів засмажили.

Все. Набридло. Терпіти не можу, коли настає дачний сезон. Кожні вихідні то до одних батьків, то до інших мотатися. Скажеш, що не можеш, починають докоряти урожаєм. Кажуть, що для нас стараються, хочуть, щоб ми відпочили, на свіжому повітрі посиділи. Тільки приїдемо, батьків, як підмінили. Принесіть це, подайте то, йдіть, просапайте грядки. Врожаю ніякого не захочеш. Тільки й чекаєш ночі, щоб можна було поспати.

Я за вихідні так вимотуюсь, що сил працювати немає. Спина болить, руки в мозолях. Поїхати у відпустку можемо, тільки з дозволу батьків. Бо ж раптом доспіє малина, а безкоштовної робочої сили немає.

У якісь вихідний ми збунтувалася. Треба було їхати до батьків чоловіка. Сказала, що нездужаю, чоловік підтримав. Нарешті за вихідні відіспалися, але щастя було не довгим, бо у неділю о 6 ранку приїхала свекруха без запрошення.

Стоїть з відром персиків. Ми з чоловіком остовпіли. Вона здогадалася, що відкосили від роботи. Влаштувала виховну годину. Докоряла, що не шкодуємо її, і як вона втомилася на грядках, тиск піднявся. Чоловік сказав, що якщо немає сил, то продавайте дачу. Образилася.

Живемо вдвох. Нам їх урожай не потрібен. Як правило, він гниє, неможливо їсти відрами абрикоси і виноград. Любимо своїх батьків, готові допомагати, але коли це відбувається примусово, дратує. На дачі ніякого відпочинку, то посуд мию за гостями, то сміття збираю. Та й те, зі слів свекрухи, руки у мене не з того місця ростуть. Постійно критикують. Будиночки невеликі, місця бракує. Спимо з чоловіком на підлозі.

Набридло таке життя, втомилися морально і фізично.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page