Все почалося з того, що свекруха переїхала до нас. Раніше ми жили у різних кінцях країни і все у нас було прекрасно, але нині вибирати не доводиться. Вона в нас сім місяців і за цей час наше життя змінилось до невпізнання. І все б нічого, але нещодавно вона видала таке, що я й досі до тями прийти не можу.
До зустрічі з Максом я була вже заміжня. Маю я і сина. Макс до нього чудово ставився, завжди і малий його радо татком називає, хоча і колишній чоловік про сина не забуває.
Коли ми вирішили жити разом, він сам облаштував дитячу. Ростика він дуже любив і вважав за свого сина. Щодо свекрухи, то в наше життя вона раніше не втручалася, та й візитами не напружувала. Бачилися ми від сили раз на рік.
Але все це було рівно до того моменту, як у нашому житті з’явилась мама чоловіка на постійній основі. Їй з першого ж дня все було не те і не так. Ми з чоловіком мовчали, думали то так вона усі події переживає, але наше мовчання було сприйняте як слабкість.
Свекруха не могла витерпіти шуму. З її появою ми перестали вмикати телевізор і слухати музику. Навіть шаркання по підлозі тапцями для неї було на кшталт громовиці і виводило із себе. звісно, ми розуміли, що вона багато пережила, тому списували її поведінку на це.
Згодом вона узялась до Ростика нашого. Мовляв він повинен ходити, а не бігати. Не гупати дверима, не бубніти собі під носа, коли щось там читати намагається, не сміятись, не плакати, не говорити голосно. тут іже я не витримала і сказала, що до Ростика їй зась. Я буду навшпиньки ходити, але він і так як для дитини розуміє її стан і поводиться тихіше води.
Свекруха мої слова перекрути, роздмухала з них казна-що, а потім ще й швидку собі викликала вказавши причиною погіршення свого стану мене.
Зараз у стаціонар, як відомо. так просто не потрапити, тому мій чоловік поклав її на обстеження у приватну клініку. там нічого надприродного знайти не змогли і лиш порекомендували свекрусі моїй спокій.
— Нат. – каже мені чоловік учора, – Маму виписують через три дні. Давай поки Ростика відвеземо до твоєї мами, а як моя трішки видужає, то ми його заберемо. Ти ж бачиш, як їй не просто і як вона на все гостро реагує.
Тепер у мене дилема прямо. Свекруха уе так викрутила, що жити вона сама ніби як і не може, тому окрему квартиру їй не орендуєш. З чоловіком у нас відносини прекрасні були до її приїзду, але мій син теж змінився, я бачу що йому не просто виносити характер цієї жінки.
Як бути? Невже і справді хай поки у мами побуде? Не тому що свекруха пропонує, заради спокою Ростика і тільки?
25,02,2023
Головна картинка ілюстративна.