fbpx

Все сталося так, як я хотіла – дружина про все дізналася і пішла від Максима, але він чомусь не йде до мене

Ми з Максимом разом уже п’ять років і маємо спільного сина, якому три роки. Познайомилися на роботі, він був моїм начальником, а я новою співробітницею. А там, знаєте, отак і пішло: то разом допізна засиджувалися, то я просила аби мені дещо пояснив, то він мене затримував.

А все вирішив корпоратив – він підвіз мене додому і заночував.

Я знала, що він одружений, але повірила, що наше кохання зможе все змінити.

Тим більше, що його дружині вже сорок сім років і вона єдине чим переймається, це тим, що у них з’явився перший онук і своїми квітами, яких у неї просто сила-силенна.

І замість того аби приділяти час чоловікові, вона приділяє собі та дітям і хобі.

Максим почувався дуже самотнім і тоді зустрів мене.

Між нами спалахнуло таке сильне почуття, якого він давно хотів, нам було разом не просто добре, ми підтримували один одного в най авантюрніших заняттях – чи то чкурнути за кордон на кілька днів, чи то влаштувати собі виїзд на природу, чи танцювати в клубі до самого ранку.

За цей час дружина ще більше віддалилася від нього і переїхала на дачу, де були її квіти, тому Максим міг жити у мене тижнями.

Він виявився доволі прикрим в побуті, але я старалася виконувати все краще за дружину: щоб і борщ смачніший і сорочки біліші.

Потім я виявила, що при надії і вже ситуація докорінно змінилася, бо я вже мала думати не лише про себе, але чи буде в дитини тато.

Максим дуже нервував, але запевнив, що між нами нічого не зміниться і він всім нас забезпечить.

Він справді купив нам квартиру, правда, записав на сина, але я його мама, тому не думаю, що щось зміниться.

З появою дитини все змінилося і він перестав бути тим веселим чоловіком. А я була така виснажена, що зажадала аби він оплачував няню для дитини.

Я одразу побачила, що йому це не сподобалося. Але вибачте – я маю привести себе в форму, а не виглядати як… його дружина.

Проте, Максим почав віддалятися…

То на вихідні він хоче поїхати до онука, то мають всі рідні приїхати, то в когось весілля, то ювілей, то поминки…

Але ж у нас дитина і він не бачить, що в малого перший зубчик, ось він поповз, тут пішов, перше слово… нуль!

Я почала діяти, бо ще трохи і він садитиме квіти дружині.

Я попросила його приїхати, але він відмовив, бо щось там з онуком – чи день народження чи іменини, байдуже.

Це мене розізлило. Я знала, що Максим приїде, коли є якась нагальна потреба.

Я сказала, що ми з сином в лікарні і він має негайно приїхати.

Але я планувала інше – романтичний вечір, свічки, гарна музика і прекрасна я. Сина я відправила до няні на вечір.

Через годину я зателефонувала і сказала, що ми вдома і хай він приїде до нас.

Але на таку реакцію я не розраховувала – замість захвату від мого зовнішнього вигляду, він спочатку остовпів, а потім розвернувся і пішов геть.

– Не пиши мені і не дзвони. Я маю це все осмислити, – сказав на прощання.

Все, це був кінець! Як же так? П’ять років стосунків і дитину він викреслить зі свого життя і буде шукати нову помічницю?

Е, ні! Я знала номер його дружини, він часто залишає телефон, коли йде в душ.

Я набрала повідомлення і повисилала купу наших спільних фото, а далі фото сина.

Вона зібрала речі і пішла від нього – це я зрозуміла з того, що він мені говорив дуже розлюченим голосом.

Він казав, що я мала змиритися з цим, що він не покине родину, але я цього не зробила, тому він не буде зі мною і сином!

Тобто? Невже він думав, що я навіки мала змиритися з такою роллю? Це ще хто ту дитина? Чоловіче, я хочу каблучку і статус дружини, а не ці всі сміхулечки! Тим більше, що місце вакантне. Я впевнена, що він вернеться, хай не одразу, але він вернеться до мене, бо дружина його точно назад не прийме.

Фото Ярослава Романюка.

You cannot copy content of this page