Ми з Максимом разом уже п’ять років і маємо спільного сина, якому три роки. Познайомилися на роботі, він був моїм начальником, а я новою співробітницею. А там, знаєте, отак і пішло: то разом допізна засиджувалися, то я просила аби мені дещо пояснив, то він мене затримував.
А все вирішив корпоратив – він підвіз мене додому і заночував.
Я знала, що він одружений, але повірила, що наше кохання зможе все змінити.
Тим більше, що його дружині вже сорок сім років і вона єдине чим переймається, це тим, що у них з’явився перший онук і своїми квітами, яких у неї просто сила-силенна.
І замість того аби приділяти час чоловікові, вона приділяє собі та дітям і хобі.
Максим почувався дуже самотнім і тоді зустрів мене.
Між нами спалахнуло таке сильне почуття, якого він давно хотів, нам було разом не просто добре, ми підтримували один одного в най авантюрніших заняттях – чи то чкурнути за кордон на кілька днів, чи то влаштувати собі виїзд на природу, чи танцювати в клубі до самого ранку.
За цей час дружина ще більше віддалилася від нього і переїхала на дачу, де були її квіти, тому Максим міг жити у мене тижнями.
Він виявився доволі прикрим в побуті, але я старалася виконувати все краще за дружину: щоб і борщ смачніший і сорочки біліші.
Потім я виявила, що при надії і вже ситуація докорінно змінилася, бо я вже мала думати не лише про себе, але чи буде в дитини тато.
Максим дуже нервував, але запевнив, що між нами нічого не зміниться і він всім нас забезпечить.
Він справді купив нам квартиру, правда, записав на сина, але я його мама, тому не думаю, що щось зміниться.
З появою дитини все змінилося і він перестав бути тим веселим чоловіком. А я була така виснажена, що зажадала аби він оплачував няню для дитини.
Я одразу побачила, що йому це не сподобалося. Але вибачте – я маю привести себе в форму, а не виглядати як… його дружина.
Проте, Максим почав віддалятися…
То на вихідні він хоче поїхати до онука, то мають всі рідні приїхати, то в когось весілля, то ювілей, то поминки…
Але ж у нас дитина і він не бачить, що в малого перший зубчик, ось він поповз, тут пішов, перше слово… нуль!
Я почала діяти, бо ще трохи і він садитиме квіти дружині.
Я попросила його приїхати, але він відмовив, бо щось там з онуком – чи день народження чи іменини, байдуже.
Це мене розізлило. Я знала, що Максим приїде, коли є якась нагальна потреба.
Я сказала, що ми з сином в лікарні і він має негайно приїхати.
Але я планувала інше – романтичний вечір, свічки, гарна музика і прекрасна я. Сина я відправила до няні на вечір.
Через годину я зателефонувала і сказала, що ми вдома і хай він приїде до нас.
Але на таку реакцію я не розраховувала – замість захвату від мого зовнішнього вигляду, він спочатку остовпів, а потім розвернувся і пішов геть.
– Не пиши мені і не дзвони. Я маю це все осмислити, – сказав на прощання.
Все, це був кінець! Як же так? П’ять років стосунків і дитину він викреслить зі свого життя і буде шукати нову помічницю?
Е, ні! Я знала номер його дружини, він часто залишає телефон, коли йде в душ.
Я набрала повідомлення і повисилала купу наших спільних фото, а далі фото сина.
Вона зібрала речі і пішла від нього – це я зрозуміла з того, що він мені говорив дуже розлюченим голосом.
Він казав, що я мала змиритися з цим, що він не покине родину, але я цього не зробила, тому він не буде зі мною і сином!
Тобто? Невже він думав, що я навіки мала змиритися з такою роллю? Це ще хто ту дитина? Чоловіче, я хочу каблучку і статус дружини, а не ці всі сміхулечки! Тим більше, що місце вакантне. Я впевнена, що він вернеться, хай не одразу, але він вернеться до мене, бо дружина його точно назад не прийме.
Фото Ярослава Романюка.
