fbpx
Історії з життя
Вийшла заміж за літнього сусіда, а діти мене засуджують: думають, я це заради квартири

Мені 58 років, розлучена, є двоє дорослих синів. У обох вже сім’ї і діти – молодший син з невісткою та онукою живуть зі мною, а старший орендує житло.

Трапилася така історія, яка посварила мене з дітьми. Якщо коротко, літо я проводжу на дачі – це моя віддушина. Свіже повітря, річка поруч, овочі і фрукти, вирощені своїми руками. Сусіди хороші, літня пара, допомагаємо один одному, ввечері разом посидіти і поговорити приємно. Вони люди самотні, своїх дітей і онуків немає, так що ми вже стали як одна сім’я.

У жовтні сусіди підхопили полум’яний “привіт Китаю”. Дружина Іванна, не впоралася, а її чоловік, Василь Васильович, дивом видерся. Я, як могла, намагалася його підтримати – допомагала по господарству, купувала продукти і ліки, попросила сина зробити йому косметичний ремонт. За цей час він мені став як рідний – вже душа не на місці, якщо кілька днів його не бачу. Та й він до мене прикипів і місяць тому запропонував одружитися. Ну я подумала, що ж ми і так практично весь час проводимо разом. А те, що різниця у віці майже двадцять років – це не проблема, чоловік він ще цілком собі бадьорий.

І словом, мої сини сприйняли цю новину в багнети, вирішили, що я погодилася на шлюб тільки через його квартиру і дачу. Почали мене вмовляти, що я ще цілком собі молода жінка, щоб марнувати своє життя і доглядати зовсім літнього чоловіка.

А мені просто Василя по-людськи шкода. Прибере його до рук якась шельма і відправить на той світ завчасно – скільки таких випадків. Тому нехай краще зі мною поруч буде, а там як Господь розпорядиться!

Валентина, 58 років

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page