Моя сестра завжди посміювалася над моїми стараннями допомогти синові, говорила, що дарма я так добре серцем до невістки ставлюся. Я її не засуджую. Просто так вийшло, що в самої сестри син розлучився, та й взагалі завжди стосунки з невісткою натягнуті були. Якщо чесно, то сестра теж свою руку до розлучення приклала.
Є у моєї сестри ще й старша донька, так от у їхню сім’ю вона гарні вкладення робить. Завжди готова і з онуками посидіти та матеріально допомогти.
Але в мене зовсім інша ситуація. Я для себе вирішила, що не влаштовуватиму для невістки жодних випробувань. Завжди рада допомогти, а лізти зі своїми порадами ні до чого. У мене теж є донька, їй уже 17 років, але я не поділяю дітей. Я хотіла, щоби все було справедливо. Ми з чоловіком домовилися, що син із дружиною можуть жити у квартирі, яка залишилася після того, як не стало моєї свекрухи. Квартира хороша, а дах над головою це важливо.
І до певного моменту у нас були з невісткою добрі стосунки. А коли онука з’явилась, то взагалі вони часто стали за допомогою звертатися.
—Мамо, ми з Ігорем хочемо у вихідні на природу поїхати, нехай Настя у вас погостює.
Або:
— Ми з Ігорем хочемо час разом провести, заберіть онучку на суботу та неділю.
Ми ніколи не відмовляли, справа молода, та й взагалі таке спілкування з онукою нам із чоловіком тільки на радість була. Часто дівчинка залишалася і на тиждень, коли батьки у відпустку їхали.
А потім у сім’ї сина сталося розлучення. Ось як зараз пам’ятаю. Сидить Ігор увесь такий сумний на нашій кухні, каже:
— Ми з Ліною розлучаємося. Вона сказала, що нам з нею не по дорозі.
Я відразу почала його вину шукати, адже не може ось так просто жінка сім’ю зруйнувати на порожньому місці. Значить, він упустив щось. Тільки виявилося, що це я не права була. Просто в Ліни з’явився більш заможний шанувальник, ось вона й вирішила, що з ним їй зручніше жити буде.
Я передзвонила невістці, поговорила з нею. Вона обіцяла не перешкоджати спілкуванню онуки зі мною та дідом. Лише обіцянку свою не дотримала. Прямо не відмовляла, а завжди знаходила “поважну” причину. То дівчинка занедужає, то вони їдуть кудись. Син скаржився, що опинився у аналогічній ситуації.
Син потім почав звикати до ситуації. Аліменти він виплачує регулярно, а більше нічого вдіяти не може. Виявилося, що для невістки важливіші гроші, ніж родинні зв’язки та душевне тепло.
І взагалі, у нього теж з’явилася нова дівчина.
— Мамо, я, мабуть, незабаром знову одружуся, — нещодавно заявив син.
Виходить, що всіх все влаштовує, тільки ми з чоловіком собі місця не знаходимо. Мені ж невістка як рідна була, а у онуці я взагалі душі не чаю. Нещодавно дізналися, що невістка теж заміж виходить. Я дуже переживаю, що вони взагалі можуть переїхати в інше місто, і тоді я ніколи мою дівчинку не побачу. Намагалася поговорити з невісткою, а вона відповідає:
—У моєї доньки інші дідусь і бабуся, вони її добре прийняли, не треба нам ніхто інший.
Син мені теж каже, щоб я заспокоїлася, що треба просто чекати, поки дівчинка виросте і вже сама вибиратиме, з ким їй спілкуватися.
Але я так не можу. Ніби шматочок мене зник. порожньо всередині. Плачу часто, навіть посивіла.
Невже так воно і буде і зробити нічого не можна?
Головна картинка – pexels.