fbpx

Я думала, раз брат з батьками проживає, то й допомагати він їм буде. – ділиться подруга, – А він мене на розмову нещодавно покликав. Пропозицію свою озвучив. Я я стою і очима клвпаю. І це моя рідна людина таке говорить?

— Брат мені сказав, що має своє життя і свої негаразди, а всі витрати на батьків треба ділити навпіл. Як так може рідна людина? Є в нього почуття? Він же в нашій квартирі майже два роки прожив, — говорить Ірина.

Батькам уже було під 70, вони обидва пенсіонери. Ірині 36 років, а її братові на чотири роки більше. Кожен із них має свою частку в батьківській квартирі.

— Паша має свою сім’ю, він одружився відразу після інституту. Довго він із дружиною не прожив — через кілька років вони розлучилися. Дітей не було, тому він зі спокійною душею повернувся жити до батьків, — розповідає жінка.

Ірина вийшла заміж десять років тому, має двох діток. Вони з чоловіком оформили іпотеку, щоб не жити у мами з татом. З грошима в сім’ї все було стабільно, доки батьки не занедужали.

— Брат має дуже гарну зарплатню. Він може сам собі квартиру купити, але не хоче. Зайву копійку не витратить, тричі порахує, племінникам просто так, навіть льодяник не купить. На дні народження з порожніми руками приходить, вдає, що забув про свято. Дружини в нього так і немає, живе одним днем, — бідкається Ірина. – Паша хоч і живе з батьками, але готує він собі окремо, продукти купує тільки для себе, комуналку теж платить лиш третю частину.

— Машину нещодавно купив, але возить на дачу та до спеціаліста батьків лише мій чоловік. А коли зайшла розмова за те, що мамі потрібно оплатити реабілітацію почалась справжня буря. Я попросила, щоб він сплатив візит матері до спеціаліста, бо я не мала можливості. Діти в перший клас збиралися, іпотека не погашена, а ресурсів у нього достатньо. Павло відповів, що може позичити мені. Мовляв, половину я оплачую, половину він. Батьки спільні – витрати теж спільні.

— Тобто, ти вирішила, що якщо я не маю сім’ї, то опіка над батьками то лише моя особиста справа? Дивно якось, сестро. Гаразд! Хай буде, як ти хочеш, але ми йдемо до юриста і підписуєш відмову від спадку на мою користь. Не хочеш? Тоді будь добра, ділимо усе навпіл. Ти точно така ж дитина батьків, як і я.

От цікаво: тут сестриця хитрує, чи братик не правий?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page