Я дуже щаслива мама і маю трьох прекрасних дітей. І ось мій чоловік заводить розмову про спільну дитину, адже ці троє від інших чоловіків. Я розгубилась – два попередні шлюби діти не врятували, чи варто ризикувати знову.
У мене найпрекрасніший і найкращий чоловік на світі! Другого такого немає! Наші відносини – еталон взаємин між чоловіком і жінкою.
Скажете, ненормальна? Ви знаєте, так! Так і є! Я без розуму від своїх почуттів до нього. Від його відношення до мене. Від його відношення до моїх дітей. А їх у мене троє. І всіх він полюбив! І всі полюбили його. Ось така гармонія у нас в родині!
Як ви вже зрозуміли, це не перше моє заміжжя. Це мій третій чоловік. Але можу з упевненістю сказати: останній. Я дуже не хочу втратити його.
Ось тільки останнім часом чоловік став постійно заводити розмову про наших спільних дітей. Мене це якось насторожує. Я не звикла покладатися на своїх чоловіків, тому більше дітей не планувала взагалі.
Можливо, це звучить, дуже нежіночно, але я така, яка є. Від першого чоловіка у мене двоє діток. І це не змогло вберегти нашу сім’ю від розпаду. Діти не втримали його від кохання до іншої жінки і створення сім’ї з нею. У другому шлюбі я мала третю дитину. Я дуже щаслива жінка в плані реалізації материнства. Але як жінці, мені не дуже щастить з чоловіками. З другим чоловіком ми прожили п’ять щасливих років. Але і ця сім’я розпалась. Наші прекрасні відносини не стали гарантом сімейного благополуччя.
І ось тепер, я знову люблю і мене кохають. Мене все влаштовує в нашій родині. І дітки мої в достатку живуть, і чоловік дуже надійна людина, і з роботою у мене все гаразд.
Я прекрасно розумію його бажання мати своє дитя. Але мені, правда лячно знову залишитися одній з дітьми. З трьома я ще справляюся сама, але не дай Бог з чотирма, мені вже не потягнути. Я не маю більше ніяких ілюзій стосовно чоловіків. Я сподіваюся тільки на свої сили.
Але чоловік не здається. Він став таким сентиментальним, що часом самій соромно. Він так мило грає з моїми дітьми. Вони дуже люблять проводити з ним весь свій вільний час. Шкода тільки, що у тата немає такої можливості. Адже на його плечах така велика родина! Він дуже багато працює.
Нещодавно з’явився малюк у його молодшої сестри. Ви б бачили реакцію чоловіка, коли він вперше взяв немовля на руки! Він тримав його і не дихав! Відчуття того, що в твоїх руках знаходиться така маленька і беззахисна крихітка, надавала йому тільки величезне бажання турботи про неї. Я ніколи не бачила, щоб чоловік так реагував на дитину. У мене сльози виступили самі по собі. У цей момент він глянув мені в очі. У них було стільки благання, що я не змогла стриматися. Я просто розплакалася в цю ж хвилину.
Я зрозуміла, що дуже люблю цього чоловіка! Він для мене просто порятунок в цьому житті. Я дуже хочу здійснити його бажання! Але як мені подолати це відчуття недовіри і очікування самотності! Адже минулі мої шлюби теж були щасливими до пори до часу, а що в результаті?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.