Я розумію, чому чоловік ображається на мою маму, але вона не хотіла йому нічого такого, а те, що співпало його день народження і її приїзд, то ж випадковість. Та й взагалі, треба вже забувати про забобони, чи не так?
– Це все тому, що твоя мати мене ніколи не любила і вона це зробила навмисно!, – й далі за своє Борис.
– Ні, вона не знала, коли в тебе день народження.
– Ні, знала, вона все знає! І як мені тепер жити?
– Довго і щасливо, – пирхаю я, а він з серце хапається.
Ну скажіть, що за забобони не святкувати своє сорокаріччя? Але Борис був певен, що це правда, тому ми нічого не планували на його день народження.
Але тут приїхала моя мама з Італії, навезла подарунків, а тоді й каже:
– В житті й так мало приводів для радості, то чом би нам усім не зібратися та не повеселитися?
Я погодилася, адже то не за мої гроші, а в гарному ресторані посидіти, то я вже роки не була.
Поки ми вибирали ресторан та просили гостей, то й поза увагою, що в Бориса якраз на цей день свято.
І ось ми всі вже сидимо та за маму келихи піднімаємо, за її здоров’я та високу зарплату, як вона каже:
– Я геть забула. То ж сьогодні у мого любого зятя день народження. Та ще й кругла дата!
І одразу всі гості кинулися вітати Бориса, бо ж ми вже рідні, бажали йому всього, казали, що подарунок за ними.
Мамі самій вже було образливо, що про неї забули, а на устах лиш Борис. Так, що тут чоловік може не говорити, що це мама все підлаштувала. Вона собі хотіла свято зробити і зустрітися з людьми, яких давно не бачила, а тут всі про неї забули та на нього переключилися, бо ж день народження та ще й сорок років, то таки більш пасує для святкування, ніж її приїзд за стільки років з Італії.
А тепер чоловік сам не свій, бо теща йому організувала свято за яке він не платив, а вітання мав і то вже все, кінець, треба вперед ногами виносити.
Мені прикро чути, як він на маму бурчить, хоча саме вона нам і квартиру купила, і йому машину купила, дітям нашим допомагає і ще й нам гроші пересилає. Чому він все це перекреслює отаким збігом святкувань?
Я думаю, що мама справедливо вважає, що він просто видумує собі привід для того аби всі навколо ховали очі. А ви як думаєте? Він грає роль?
Фото Ярослав Романюк
Автор Ксеня Ропота
