fbpx
Історії з життя
Я й не помітив, як втягнувся у все це. Мене вже майже не хвилювали думки і докори, що я роблю щось не так. Адже багато пар так «рятують» свої сім’ї. Я намагався менше думати про моральний бік моєї поведінки. Не я перший, не я останній

Ніколи не думав, що буду так боятися втратити сім’ю. Як виявилося, вона мені дуже дорога.

Моя зустріч з Ліною була банальною. Вона прийшла влаштовуватися до мене в фірму на вакансію секретаря. Дуже ефектна дівчина, тому мене відразу зацікавила. Я не належу до гуляючих сім’янинів, але рутина сімейного життя почала опановувати мною.

Особливого ​​опору від секретаря я не відчував, тому наші стосунки швидко набрали обертів. Мені здавалося, що я розставив всі крапки над «і» відразу, пояснивши Ліні, що наші стосунки не мають ніякого майбутнього. Вона зрозуміла, або зробила вигляд, і прийняла мої умови.

Все йшло добре. Наші зустрічі мали постійний характер, тому я створив фантомне відділення фірми в сусідній області, завдяки чому міг безперешкодно відлучатися з дому в зручний час. Моя дружина Катерина намагалася не вникати в роботу, тому особливого контролю за мною не було.

Я й не помітив, як втягнувся у все це. Мене вже майже не хвилювали думки і докори, що я роблю щось не так. Адже багато пар так «рятують» свої сім’ї. Я намагався менше думати про моральний бік моєї поведінки. Не я перший, не я останній.

Ліна поводилась «правильно». Не задавала зайвих питань. Не заводила зайвих розмов. Мене це все дуже влаштовувало. Навіть радувало. Загалом, ці стосунки приносили мені тільки радість і полегшення. У родині все теж набуло нових барв. У мене з’явилося бажання знову упадати за Катюшею. Робити їй подарунки. У наші стосунки повернулись колишні емоції. Напевно, я просто інакше подивився на свою дружину. Я не можу точно сказати, що сталося, але я знову закоханий в неї як раніше.

Ліна продовжувала користуватися моєї прихильністю. Вона хитро отримувала від мене все, що хотіла. Я не бачив у цьому ніякого підступу, тому і не чинив опору.

Все змінилося тиждень тому. У наш черговий спільний вечір Ліна раптово зажадала від мене, щоб я покинув родину. Я зовсім на таке не очікував. Я думав, що мою підлеглу все влаштовує. Але Ліна зробила зовсім інші висновки. Вирішивши, що я вже повністю їй належу, вирішила, так би мовити, допомогти мені прийняти правильне рішення.

Я намагався нагадати жінці про нашу домовленість на самому початку. Ліна мене не чула. Після довгих пояснень, зрозумівши, що я не маю наміру кидати сім’ю, мені було поставлено умову: виплата моральної компенсації. Ось так. Отримавши від мене безліч коштовностей і пристойний рахунок, Ліна зажадала відшкодувати ще й «моральний» збиток. Сміхота просто.

Гаразд, я не бідний. Можна і виплатити. Але заявлений розмір виплати вимагає від мене виведення пристойної кількості коштів з обороту, а це, в будь-якому випадку, потягне за собою дисбаланс бізнесу. Якщо не заплачу, Ліна грозиться розповісти про наші стосунки дружині. Катя не пробачить мені цього. Я боюся втратити її. Я розумію, що був неправий.

Але як мені тепер все виправити? Як правильніше чинити в таких випадках?

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook