Я люблю робити подарунки. Мені здається, вибір презенту набагато більше тішить душу, аніж процес його вручення. Я завжди знаю чим порадувати близьких. Підбирати подарунки я починаю задовго до урочистостей.
Смаки рідних я, звісно, знаю досконало. Але все одно придивляюся. Адже в різні моменти життя ми захоплюємося чимось різним. Наприклад, коли старший син зацікавився програмуванням, я подарувала йому сертифікат до онлайн-школи. Ото він зрадів!
Щоправда, далі за навчання на курсах справа не пішла. Натомість хлопець зрозумів, що програмістом ставати йому зовсім не хочеться. Смак свекрухи я теж добре знаю. Минулої осені звернула увагу, що вона почала часто говорити про оновлення кухні.
— Знаєш, Риточко, мені так набридли старі штори. Нудить уже від них, — зітхала Ганна Іванівна.
На найближче свято я подарувала їй сертифікат у великий магазин товарів для дому.
Щаслива жінка набрала те, про що давно мріяла, але ніяк не піднімалася рука. Загалом у своїй сім’ї я вважаюся справжнім гуру подарунків. І я згодна. Так, я вмію та люблю радувати близьких.
Але, на мій величезний жаль, не можу те саме сказати про них. Те, що вони дарують мені, можна назвати подарунками з натяжкою. Наприклад, на восьме березня я отримала від чоловіка набір каструль. Ну, що це за подарунок! Хіба я професійна куховарка? Адже насамперед я жінка, а потім уже господиня, дружина та мама. А свекруха взагалі видала номер. Подарувала мені на день народження свої старі прикраси, ще й сльозу на них пустила: “В цих янтарних бусах я в другому класі на танці бігала”.
Мабуть, відкопала їх у надрах своєї шафи і урочисто піднесла мені. Я, звичайно, нічого їй не сказала, але прикро було до сліз просто. Минулого Нового року я теж постаралася, всіх порадувала.
Місяць полювала за потрібними речами, продумувала подачу та упаковку. А що мені вручили? Ганна Іванівна відбулася дешевими рушниками з ринку. Чоловік, як завжди, притягнув щось для кухні.
Діти-підлітки обмежилися чаєм із магазину. Який, між іншим, я й сама можу собі купити дорогою з роботи. Цьогоріч ще восени рідні почали вголось говорити, що бажали б отримати. прямо списки поскладали. але у мене для них цьогоріч величезний такий сюрприз.
Мої ще не в курсі, але цього року всі вони отримають звичайні і банальні подарунки. Ганні Іванівні піднесу її рушники, які вона мені вручила рік тому.
Дітям подарую по шоколадці із найближчого магазину. Чоловіка “порадую” набором із найближчого магазину для дому – гель для бриття і пінка.
Так, свято буде зіпсоване. Але, можливо, хоч так моя сім’я зрозуміє, що я теж жива людина і потребую уваги і любові.
28,12,2022
Головна картинка ілюстративна.
