Я намагаюсь тримати себе в руках але кожного нового дня це все важче. Я дивлюсь на неї і прошу себе бачити в ній мою рідненьку хорошу, добру маму. Благаю себе пам’ятати і розуміти, що це не вона – це старість. Часто плачу на кухні коли ніхто не бачить, бо вже на ранок я повинна бути собою – усміхненою, всерозуміючою для мами і такою що все згладить і залагодить для родини.
Я не була до цього готова. Тобто, я думала що я готова і навіть головою кивала схвально, коли професор розповідав, що саме нас очікує з моєю мамою в майбутньому. Все так, як він і попереджав, все, але я не готова навіть розуміти, що це от така зараз моя мама.
Вона іде поступово. Щодня по піщинці, по малесенькій краплинці неньки не стає. На мене дивляться такі рідні очі, я чую такий дорогий голос, але це вже не вона. Вона й впізнавати мене рідко стала. Чоловіка мого завжди, а мене – ні.
Вона не навмисно говорить те, що говорить. Не навмисне робить те, що в результаті отримує, але мого розуміння щодня менше. Три роки минуло. Я вже й себе не впізнаю.
Щодня я слухаючи те, що вона говорить, намагаюсь не чути, а просто заплющивши очі слухати рідний голос. Намагаюсь нагадати собі, що десь там вона ще є. Десь глибоко всередині цієї чужої людини з таким рідним обличчям.
Сьогодні вона на хвильку стала собою. На малесеньку хвилиночку до мене повернулась моя ненька. Моя матуся рідна ніжна любляча і така хороша:
— Ти пробач мене за все, – сказала крізь сльози, – За все що казала кажу і ще скажу. Не знаю що зі мною відбувається, я не владна над собою. Пробач донечко, пробач!
І знаєте, у мене знову виросли крила. Я маю сили чекати, маю сили розуміти. Прийде ніч я знову поплачу і мені стане легше, а поки… Поки я попрошу у чоловіка її простити, поясню, що це старість. Розповім сину, якою доброю і хорошою насправді була його бабуся і благатиму, аби пам’ятав її саме такою.
Хтось колись казав, що власна старість – це випробування для людини. Так! Це випробування, але не лише для того хто постарів, ой не лише…
Олеся М.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
