У мене з сестрою Аллою велика різниця у віці – п’ятнадцять років, мама пішла в засвіти як тільки привела мене на світ і батько виховував нас один. Не женився відтоді і допомагала нам мамина мама.
Я була татовою улюбленицею і бабусиною, але не сестриною. Вона завжди мала за що мене покритикувати – то їм неакуратно, то пишу з помилками, то співаю неправильно.
Пригадую, що ми остаточно розійшлися, коли сестра приїхала до нас з батьком, я якраз мала вступати і ми радилися, куди саме.
– Тату, ти не бачиш, які у неї оцінки і ти готовий викинути отак стільки грошей на її примхи?, – вона вся палала від невдоволення, – Ти так важко на будовах працюєш аби їй догодити? Отямся!
– Ти просто заздриш, що тато мені оплатить навчання, а ти так і будеш вічно вчителькою молодших класів, а я світ побачу!
І далі вже ми не стримувалися та наговорили одна одній багато чого. Відтоді я до неї не телефонувала, бо навіщо ще раз чути про себе щось такого плану.
І ось тата не стало і ми з’їхалися. Алла так і залишилася вчителькою початкових класів, двоє дітей у неї і чоловік. Я працюю перекладачем, об’їздила пів світу і теж наче життя склалося. Нас об’єднує батько, який нас дуже любив, але чому ми такі далекі?
Алла командувала на всю:
– Мій тато хотів аби…
– Моєму татові треба оце…
– Колеги мого тата будуть сидіти тут…
– Мій тато…
І ось я згадала! Так, саме так вона мені й говорила завжди з притиском «мій тато» і з самого малку мене це дратувало, адже тато і мій!
І ось по всій церемонії я таки наважилася поговорити з сестрою, щоб хоч якось зберегти родину.
– Алло, між нами нема теплих стосунків і я тепер згадала, чому я так дратувалася колись і чого це все почалося… Ти завжди так з притиском казала «мій тато», а я була дитиною і хотіла аби тато був і мій.
– Твій?, – брови в сестри злетіли вгору, – Як він може бути твоїм, коли ти йому не рідна донька? Він завжди був лише моїм батьком і я була достатньо доросла, щоб все зрозуміти і що ти принесла в нашу родину.
Сестра говорила, а мені аж волосся дибки ставало, що ця жінка берегла в душі стільки років.
Виявилося, що моя мама закохалася і хотіла від батька піти. Але, як буває, коханий десь дівся, як тільки дізнався, що стане батьком. І всі її мрії про нову родину розсипалися і довелося зізнатися в усьому чоловікові.
Батько вирішив зберегти родину заради Алли, сказав, що з часом зможе їй вибачити і Алла підслухала цю розмову.
– Я була повністю на стороні батька і не хотіла пробачати матері її вчинок. А потім з’явилася ти, яка взагалі до нас ніякого відношення не маєш, але тато не робив між нами різниці! Тільки й чула: «Вона маленька, не треба так з нею». Ти забрала у мене матір і батька! І ти хочеш аби я з тобою родичалася? Ти мені чужа людина!
Я не могла це прийняти, не могла. Мій тато, який завжди мене вислуховував, вчив зав’язувати шнурки і катав на велосипеді не мій? Чи шукати мені рідного батька? Питання були без відповіді, але єдине, що я точно знала – я не буду спілкуватися більше з сестрою. Це й не має сенсу, а ви як вважаєте?
Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
