X

Я не думала, що все обернеться ось так. Я їхала сюди зовсім не для того, аби заміж виходити, адже на пальці у мене є обручка і вдома чекає нас Сашко. Але так усе складається! А може й справді доля в мене така і не треба носом вернути, а хапати удачу за хвіст і приймати пропозицію Леона

dav

Я не думала, що все обернеться ось так. Я їхала сюди зовсім не для того, аби заміж виходити, адже на пальці у мене є обручка і вдома чекає нас Сашко. Але так усе складається! А може й справді доля в мене така і не треба носом вернути, а хапати удачу за хвіст і приймати пропозицію Леона.

Одразу скажу, що їхати сюди я не хотіла. мало радості покинувши свій дім з двома дітьми виїжджати за кордон у невідомість, але саме мій чоловік наполіг на цьому. Ми живемо на Хмельниччині у невеличкому містечку. Маємо власну квартиру і свій магазин на ринку.

Не скажу, що ми прямо люди заможні, але завдяки своїй праці жили не погано. мали і техніку у домі сучасну і одяг модний і відпочивали за кордоном постійно. Все лютий змінив.

У кінці лютого ситуація була непевна. Я б чекала до останнього, але чоловік мій спочатку робить, потім думає. Він швидко мене з дітьми зібрав і вивіз до Польського кордону. Звідти ми завдяки волонтерам поїхали до Німеччини.

У мене тут нікого не було, просто тієї миті ми потрапили у автобус, який і привіз нас сюди. Нам пощастило, адже майже одразу мені і ще одній українці запропонували квартиру у якій ми б могли жити. Звісно, ми одразу ж погодились.

Оскільки мови я не знала, то пішла на курси. На роботу вийти поки що змоги не маю. двоє діток не дуже й розженешся. Зате маю змогу відвідувати з дітками уроки танців. Займаються і вони і я. Саме там я й познайомилась із Леоном.

Спочатку я уваги не звертала на нього, але він явно виділив мене серед усіх. почав залицятись. Одразу скажу, що менталілет у тутешніх чоловіків геть інший і це відчувається у всьому. навіть залицяння у них геть не такі, як у нас.

Зі своїм чоловіком я мала, чи маю, щасливий шлюб, тому спочатку на Леона уваги не звертала, але серце ж не камінь.

Ми все більше часу проводимо разом. Звісно, є мовний бар’єр, але коли кохаєш, то розумієш одне одного і без слів. Він вчить українську, а я німецьку, от на суміші окремих слів з наших мов і спілкуємося.

Але нещодавно Леон запропонував мені жити разом. скажу, що для тутешніх чоловіків це вагомий такий крок і це означає. що наміри у них серйозні.

От і постала переді мною дилема: не озиратись на минуле і будувати своє життя тут, чи все ж відмовити Леону?

Попереджу невдоволені коментарі. За роки шлюбу мій чоловік вірністю ніколи не міг похвалитись, але мене і дітей любив, тому я все прощала.

20,12,2022

Головна картинка ілюстративна.

K Anna: