fbpx

Я не могла дочекатись, коли ж повернеться чоловік. Новина була прекрасною а я була настільки щасливою, що готова була про свою радість співати на ввесь світ. Як же мені було прикро почути від свого чоловіка те, що він мені наговорив. Уперше в житті так розчарувалась. Єдине питання: що долі робити і чи варто зберігати шлюб

Незважаючи на те, що ми з ним разом ще зі школи, виявилося, що я не знаю його так добре, як я думала. Чоловікаві ревнощі стали для мене справжнім сюрпризом.

Я вже говорила, що зустрічатися ми почали ще зі шкільної лави. Потім разом вчилися в одному технікумі, а після технікуму відразу ж одружилися. У шлюбі ми вже четвертий рік, а разом дев’ять років. Можна сказати, що більшу частину свого життя я разом з ним. І ось в минулому році родич чоловіка запропонував моєму йому хороший підробіток в іншому місті. У зв’язку з цим він часто бував в від’їздах на тиждень або два. І ось під час його останнього відрядження я дізналася про те, що при надії.

Ця новина дуже потішила мене. Весь тиждень до повернення коханого я немов пурхала в небесах. По-перше, я люблю дітей, а по-друге, я вже уявляла, що скоро мені не буде так самотньо під час відсутності чоловіка. Я вже мріяла, як буду гуляти з коляскою в парку, водити малюка на різні гуртки. Якщо це буде дочка, то разом з нею ми будемо обирати плаття і зачіски для дитячого садка, а якщо син, то тато навчить його усім чоловічим справам. Але коли чоловік повернувся з відрядження, і дізнався про те, що у нас скоро буде дитина, він влаштував справжню сцену. Виявляється, він упевнений, що наш сусід закоханий в мене. І нібито під час відсутності чоловіка, сусід часто буває у нас в гостях. На моє зауваження, що його припущення повна маячня, чоловік сказав, що я не чесна дружина, і, що дитина не від нього.

Таке припущення дуже образило мене. Як мій чоловік, з яким ми разом вже дев’ять років, може таке думати про мене? Чому я не припускаю, що у нього в іншому місті може бути хтось? Тому, що я його люблю і довіряю йому.

Після нашої розмови чоловік поїхав до своїх батьків, а я залишилася одна. Ображена і зарюмсана. Тепер я думаю, як розвіяти його сумніви і чи варто, після всього сказаного ним, взагалі це робити. Мені здається, що якщо люди не довіряють один одному, то зберігати таку сім’ю немає сенсу. Адже без довіри далеко не заїдеш.

Коли я поділилася з подругою подробицями того, що сталося, вона порадила мені не гарячкувати. Каже, що сім’ю розвіяти простіше, ніж побудувати, і мені варто все-таки помиритися з чоловіком. Я не знаю, як мені вчинити. З одного боку він мене дуже образив, а з іншого все ж хочеться, щоб у дитини був батько. А може його випади просто привід для розставання?  І десь там таки хтось у нього є?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page