Ми з братом завжди були дуже дружними. З роками цей зв’язок між нами тільки міцнів. Хоч я й вийшла заміж і наші зустрічі стали рідкішими, проте ми намагалися часто телефонувати одне одному, а після того, як я виїхала за кордон ми домовились, що всі свята будемо відзначати в одній компанії, аби наші діти бачили наскільки важливою є родина і родинні традиції.

Якби мені хтось сказав, що незабаром я перестану спілкуватися з братом, я не повірила б. Дуже шкода, але причиною цьому став мій брат і я вважаю, що він зробив це свідомо, а інакше, як пояснити його останню витівку?

Нещодавно моєму брату був ювілей – виповнилося 40 років, я вирішила поїхати до нього у гості навіть не зважаючи на ситуацію в країні. Чоловік мій був не проти, тому я натішитися не могла і була вже в передчутті зустрічі. Ми придбали купу подарунків, намагались здійснити усі мрії мого брата.

Я зателефонувала і почала розмову здалеку, очікуючи від брата запрошення. Коли зрозуміла, що він сам мене запрошувати не буде, просто спитала: коли нам приїжджати. А він мені сказав:

— Я не збираюся відзначати день народження, тож гостей не кличу. Ми з дружиною вирішили разом цей день провести, тож здавайте квитки! Пробач, але нині не той час, аби гостей приймати, сестро.

Я аж сіла. Так стало неприємно! Це все він говорив таким тоном, ніби я йому не сестра, а чужа. Коли ж я обурилася, він узагалі поклав слухавку.

Я не заслужила такого відношення. ми хотіли тільки привітати, нам не потрібні столи у три поверхи. Та я сама на свою родину готую і їсти купую, тобто ніяких трат для того аби нас прийняти від брата і не потрібно було, але він вирішив, що ми зайві на його світі.

Прикро, дуже прикро, але схоже, що з братом більше не спілкуємось. Але от своєї вини я в цьому не бачу, адже просто привітати бажала.

10,12,2022

Головна картинка ілюстративна pexels.