Я немов потрапила в минуле, коли заміж виходили чистими і до весілля, ні про які близькі відносини й мови бути не могло. Я вже три місяці зустрічаюся з хлопцем. І коли була готова перейти на новий етап наших відносин, він мені відмовив. Виявилося, що він проти такого до весілля. Що це таке? Якась перевірка, чи новий жарт?
Ми познайомилися зовсім нещодавно, але наш роман розвивався швидко. Мені сподобалась його вихованість та інтелігентність. У наш час це така рідкість. У свої двадцять років я мала стосунки з іншими хлопцями, але вони були геть на нього не схожі. А тут Андрій, немов з минулого, галантний лицар. Ми вчимося разом з ним в інституті, тільки на різних факультетах. Одним словом я закохалася.
Все почалося з того, що провів мене після пар додому. По дорозі Андрій запросив мене сходити ввечері в кіно. Я погодилася, тоді він поцікавився, чи вдома мій батько. Тато був саме у відпустці. Але я ніяк не могла зрозуміти, навіщо йому це поки ми не прийшли додому. Мій батько відчинив двері, мій молодик представився і запитав дозволу зводити мене ввечері в кіно. Він пообіцяв привести мене до одинадцятої години. Я була дуже здивована, тато теж, але дав свою згоду.
Увечері на побаченні я запитала, що це було? Він лише знизав плечима, що його так виховали. Треба було попередити батьків, де і з ким ти будеш, щоб вони не хвилювалися. Так ми стали зустрічатися, з ним було дуже цікаво і комфортно. Мій хлопець після навчання ходив в клуб єдиноборств. Тому я знала, що він мене зможе захистити. Просто ідеальний кавалер.
Через два місяці наших зустрічей він познайомив мене з мамою. Мені чомусь здавалося, що з батьками знайомлять перед весіллям. Але я зрозуміла, що мій досконалий залицяльник так не вважає. Його мама виявилася дуже приємною жінкою. Ми розмовляли і пили чай з тортом. Вона цікавилася моєю родиною і навчанням. Коли її син покинув нас, його мати запитала, чи не ображає він мене чи шанобливо поводиться? Тоді я зрозуміла, що це все виховання. Я запевнила її, що в житті не зустрічала такого правильного хлопця і що вона відмінно його виховала.
Минуло три місяці, і я зрозуміла, що жити не можу без цього досконалого створіння. Але мене бентежило те, що з його боку не було ніяких натяків на ближчі стосунки. Як я відразу зрозуміти не змогла, що такий правильний хлопець просто не міг собі такого дозволити.
Я вирішила з ним поговорити і почула відповідь, що до весілля близькості бути не може. Це не правильно. Ось і як мені бути? Що в ЗАГС його вести, щоб перейти на новий етап наших відносин? Я не знаю. Я впевнена лише в тому, що дуже люблю Андрія і він – моя друга половинка. Але хіба можна бути в цьому впевненою лише після трьох місяців спілкування? Як його переконати, що ми живемо в 21 столітті і чи варто?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
