Коли це все починалося, то я не розуміла в яку ситуацію себе впихаю, головним було те, що я краща за суперницю, а там кілька років і хлопець її покине заради мене! Що мені подруги говорили, що мама просила одуматися, але я була певна, що буду дружиною Стаса і все у нас буде добре.
Тим більше, що він те й робив, що жалівся на дружину, коли приходив, казав, що я для нього просто скарб і тільки зі мною він відчуває себе щасливим. То як такому не повірити?
Я й не зогледілася, як минуло п’ятнадцять років, у мене нікого нема, ввесь час чекаю на Станіслава, а у нього вже й двоє дітей величеньких, яких він не міг покинути малими і треба дочекатися, коли вони підуть у виш.
Наближався мій день народження і я вірила, що ми його відзначимо з коханим, але той сказав, що цього року ніяк і він мені подарує якийсь приголомшливий подарунок, щоб виправити ситуацію.
І на словах «приголомшливий» подарунок мені чомусь не стало його повернення до мене навіки, а саме ті подарунки, які він дарував всі ці роки: букет квітів, сережки, ланцюжок ще кілька перснів і того року він мені подарував сертифікат в салон краси на дві тисячі.
– Діти дуже багато потребують коштів, жінка й так мене питає за гроші, – виправдовувався він.
Фактично, це все я могла й сама собі купити, але раділа, як дитина, коли це робив Стас. Дивина, але я справді так робила.
Я тоді купила путівку в гори на сім днів і нікому не сказала куди їду і вимкнула телефон. На роботі взяла відпустку і попередила, щоб мене не турбували.
Милувалася я природою, парилася в чані, пила духмяний чай і думала, думала, думала…
Навколо пари і діти, літні люди парами, а я одна…
Аж тут я побачила, що одна пара вже дуже милується і навіть на людях! Я придивилася і очам не повірила – дружина Стаса! З кимось!
Я те все на телефон знімаю з думкою, що нарешті він її покине! А до мого дня народження всього день от і зробить мені пропозицію! З такими думками я відіслала фото Станіславу, а він перетелефонував, але не це я думала почути.
– Я все давно знаю, видали фото і не зачіпай цю тему.
– Знаєш?
– Так, у нас взаєморозуміння в цьому плані.
Не знаю, що сталося, але мені стало зле. Що за люди? Як так можна? І від такої жінки він не йде, бо що? правильно – бо я поруч, то навіщо щось міняти.
І він ніколи її й не покине. Ось це стало переді мною ще чіткіше, бо як після такого нема розриву, то й не буде.
Я провела відпустку в тому чарівному місці, парочку ту не бачила більше, зате мала час про все подумати добре і вирішила припинити всі стосунки з Стасом.
Далі у мене на роботі був аврал, як завжди після відпустки, на дзвінки його я не відповідала, а далі й забула за його існування, бо у відрядженні познайомилася з дуже чарівним чоловіком і у нас той період, коли третій зайвий.
Стас став на порозі у мене з речами і словами:
– Дочекалася! Відкривай ігристе!
– Вибач, але ти не вчасно, – відказала я і аж здивувалася холоду в своєму голосі? Де нотки радості, де втішене самолюбство?
– Ти що? Я ж до тебе назавжди!
– Ні, не треба до мене вже ніяк, – відказала я, – Я щаслива без тебе і тим більше, що у мене скоро весілля.
У нього були такі круглі очі, а далі вони ще більше округлилися, коли він побачив мій живіт… Слова були зайві.
Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
