fbpx

Я пішла від Олександра до Михайла, пояснивши це тим, що мені набридло жити від зарплати до зарплати. Чоловік благав мене не кидати його і говорив, що знайде нормальну роботу, але чекати ще кілька років я не могла

Ще зі школи я була закохана в хлопчика на ім’я Сашко. Та й я йому була симпатичною, часто проводжав додому і носив портфель. Подорослішавши, почали зустрічатися. Сашко носив мене на руках, завжди купував квіти і дарував подарунки. Коли я нездужала, сидів цілодобово біля мого ліжка і питав мене краще чи ні. Через кілька років хлопець запросив мене в ресторан і зробив пропозицію. Відсвяткувавши скромне весілля, ми орендували однокімнатну квартиру. Заробляли небагато і грошей на все, що хотілося, нам не вистачало. На вихідні ми їздили до моїх батьків, мамі з татом подобався мій чоловік. Вони завжди його підтримували і давали поради.

Так ми прожили кілька років, хоч і стосунки з чоловіком були прекрасними, ми робили все разом і підтримували один одного, але налагодити фінансове становище так і не виходило. Сашко часто міняв роботу в пошуках кращої, але заробити більше так і не виходило. Ми жили щасливо, але скромно.

Ось через півроку я поміняла роботу і там зустрілася з Михайлом. Це був гарний, багатий чоловік і крім основної роботи будував свій бізнес. Чоловік відразу звернув на мене увагу і запросив в кіно. Я відмовилася, адже вдома чекав коханий чоловік. Але Михайло не відступався, часто на робочому місці я знаходила квіти або дрібні подарунки і записки із зізнанням у кохання. Мені чоловік за все життя стільки квітів не дарував, як Михайло за місяць. І ось через кілька місяців я все ж погодилася піти в кіно. Після перегляду фільму Михайло повів мене в шикарний ресторан. Я жодного разу не була в таких закладах і проскочила думка в голові: «чому мій чоловік Сашко, а не Михайло».

Михась постійно дарував мені дорогі подарунки і водив в ресторани. Чоловікові я нічого говорити не хотіла, адже він мене дуже кохав. Але через пів року упадань Михайла, зрозуміла, що з чоловіком мені таке не світить. Мені не хотілося жити все життя в убогості. Я навіть задумалася про те, якщо з’явиться дитина, що я зможу їй дати?

Незабаром я пішла від Олександра до Михайла, пояснивши це тим, що мені набридло жити від зарплати до зарплати. Чоловік благав мене не кидати його і говорив, що знайде нормальну роботу, але чекати ще кілька років я не могла. Незабаром я розлучилася з Сашею і почала жити з Михайлом. Батьки мене не зрозуміли, мовляв, як можна проміняти кохану людину на «мішок з грошима». Але на Михайла я можу покластися, він ні в чому не відмовляє, і я маю, що тільки захочу. Навіть роботу змусив покинути, сказав, що буде мене забезпечувати і хоче бачити красивою і радісною, а не втомленою після роботи.

Я познайомила його з моїми батьками, але ті були не особливо раді. Михайло навіть привіз подарунки мамі з татом, що ніколи не робив Олександр, але так і залишився чужим моїм батькам. Мій чоловік багатий і надійний, завжди підтримає і зрозуміє. Чому ж тоді мої батьки не розуміють цього?

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page