Потребую поради, як вийти із ситуації.
Я живу за кордоном. Останні кілька років живу із чоловіком у його власному помешканні. На жаль, у нас було чимало проблем то ж ми вирішили розірвати наші стосунки.
Чоловік дав мені час, щоб знайти собі нове помешкання. Поки шукала, в Україні почалася вiйна і я вирішила батьків забрати до себе. Врешті, знайшлася і квартира.
І тут разом із батьками попросилася приїхати моя родичка. Я пояснила їй свою ситуацію, але все ж відмовити не змогла.
Я хутко почала робити ремонт в квартирі та займатися облаштуванням, щоб всім було зручно. До місяця часу всі троє прибули, я навіть не встигла доробити ремонт.
Я сама почала готуватися до переїзду, як виявилось, що в мене дуже багато речей і місця в моїй квартирі мені самій вже не вистачить.
Я почала жартома натякати родичці, щоб шукала окреме житло. Вона молода, має всі документи, заощадження, для чого їй тіснитися із старшими людьми. А вона запевняє, що ми їй не заважаємо, а речі мої можна тримати в коробках.
Але мене такий варіант не приваблює. Я багато працюю, тож хочу почуватися вільно та комфортно у власній квартирі. Тим паче, що мушу доглядати ще батьків.
І от час іде і я не знаю як дати зрозуміти родичці, щоб пішла жити окремо і не зіпсувати з нею стосунки.
Інколи гадаю, може позбутися своїх речей і справді потіснитися… головне ми разом, як одна сім‘я. А потім відразу згадую себе в її віці, як я приїхала сама за кордон і сама шукала собі житло і не пропала.
Я вже і так все для неї багато зробила: документи, роботу знайшла, ще й вожу на роботу, всі речі побуту їй свої віддала в користування та із пошуком житла можу допомогти. Маю хороших друзів, хто залюбки здали б їй кімнату в оренду.
Але вона не поспішає. І я до кінця не можу переїхати в своє помешкання, тиняюся від хати до хати, частина речей там в колишнього, частина тут у своїй квартирі.
Спати мушу в одному ліжку з родичкою.
Як бути? Закрити очі та потерпіти незручності, але доки? Чи таки прямо сказати дівчині, що час жити їй окремо?